Зразок роботи
ВСТУП
Сучасна французька література представлена у всьому світі численними авторами та літературними стилями. Читач має широкий простір для вибору серед романів, поезії, театральних п’єс і багатьох інших жанрів. У цьому неозорому потоці різної за художнім рівнем літератури є особлива, жіноча лінія, представлена численними іменами.
Хоча сучасні письменниці Франції, незважаючи на популярність їхніх творів, мають постійно доводити свою талановитість і неординарність, аналіз літературно-критичних досліджень французької жіночої літератури свідчить про поступове визнання зростаючої ролі жінок в літературному процесі. Якщо в 1929 році в дослідженні історії французької жіночої літератури Жан Ларнак задавався питанням «Хіба нормально, щоб писала жінка?»[74], то в 2000 році Мішель Туре, стверджуючи, що «жінки знаходяться на периферії літератури» [92], одночасно виступає за переоцінку ролі і місця жінок в літературній творчості.
Сьогодні ж французька жіноча проза міцно зайняла гідне місце не тільки в національному літературному процесі Франції, а й у всесвітній літературі. Так, однією із найяскравіших представниць жіночої лінії в літературі Франції є письменниця Мюріель Барбері.
Соціальна спрямованість, властивий французам смак до філософських ідей і досконалості форми складають відмінні риси її романів, в яких М. Барбері торкається одвічних філософських тем людського буття, створює нетипові сюжетні лінії, продовжуючи традиції неороманістів, фокусує увагу на екзистенціальній проблематиці, «тропізмах», «смерті автора» як особливій наративній стратегії. Однак та лірична нота, що характерна для «жіночого письма» і що продовжує лінію класичної французької романтичної та реалістичної прози, той гімн непорушним простим людським радощам, що звучать в її романах, дозволяють говорити про суттєву трансформацію традицій антироману у французькій жіночій прозі третього тисячоліття. У той же час стиль М. Барбері відверто опозиційний у відношенні до «стилістичної зниженості» як домінантної мовної ознаки, що є типовою для масової «жіночої літератури» нинішнього століття. У свої романах Мюріель Барбері пропонує погляд на світ з ніжністю, великою гуманністю, але не виходить на рівень утопічності чи сентиментальності, що підкреслює особливість її стилю.
Друкуватися вона почала у 2000 році, опублікувавши свій перший роман «Une gourmandise» («Ласощі»), що швидко знайшов відгук серед читачів так само, як і серед критиків. Його перекладено 14-ма мовами, видано тисячі примірників у всьому світі, за нього М. Барбері отримала свої перші нагороди .
Все ж по-справжньому широку популярність Мюріель Барбері приніс роман «L'Élégance du hérisson» («Елегантність їжачка»), що став книгою року в 2006-му. Він отримав безліч нагород і премій, серед яких Prix Georges Brassens у 2006 році, Prix Rotary International Prix des libraires та Prix des Bibliothèques pour Tous у 2007 р.
Після виходу з друку в 2006 році другого роману письменниця стає однією з найбільш читаних авторів світу. Її називають зіркою на Парнасі французької словесності нинішнього сторіччя та «королевою бестселеру» [60]. Її книги перекладаються на десятки мов, її творчість відмічено цілим сузір’ям престижних літературних премій, її романи екранізують.
Проте, не дивлячись на широкий суспільний резонанс, який щоразу супроводжує вихід кожного нового її роману, творча спадщина Мюріель Барбері вже довгий час залишається незаслужено позбавленою уваги дослідників.
Зазначені вище обставини визначили актуальність теми дипломної роботи, що зумовлена недостатньою дослідженістю творчості Мюріель Барбері і важливістю осмислення її поетики для вивчення сучасного літературного процесу Франції, зокрема, так званої "жіночої лінії" у французькій літературі.
Мета роботи полягає у виявленні своєрідності художнього світу романів «Une gourmandise» («Ласощі») та «L'Elégance du hérisson» («Елегантність їжачка») Мюріель Барбері.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
− розглянути наукові концепції категорії «художній світ»;
− дослідити творчу біографію М. Барбері та історію вивчення її творів літературною критикою;
− визначити природу художнього часу і простору у романах М. Барбері;
− вивчити особливості двуперсонажної нарації і композиції романів «Ласощі» та «Елегантність їжачка»;
− проаналізувати особливості системи образів у романах М. Барбері;
− оглянути філософську стихію в романі «Елегантність їжачка» і форми її втілення.
Предметом дослідження є художній світ романів «Ласощі» та «Елегантність їжачка» Мюріель Барбері.
Обєкт дослідження: романи «Une gourmandise» («Ласощі») та «L'Élégance du hérisson» («Елегантність їжачка») в контексті творчості Мюріель Барбері.
Основним методом дослідження став порівняльно-історичний метод, що доповнюється елементами типологічного, біографічного, компаративного, герменевтичного та інтертекстуального методів.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали положення, висунуті в теоретичних та історико-літературних працях таких дослідників як Д. С. Лихачов, О. Л. Калашникова, М. М. Бахтін, М. Туре, Г. Д. Клочек і т.д.
Наукова новизна роботи визначається і самим матеріалом, оскільки романи ще не стали об'єктом наукового вивчення, і центральною проблемою дипломної роботи – дослідженням художнього світу творів Мюріель Барбері.
Практична значимість дослідження полягає у можливості використання його результатів в курсі лекцій з історії сучасної зарубіжної літератури, в курсі з сучасної літератури Франції та у спецкурсі з творчості Мюріель Барбері.
Структура роботи складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, що має 97 позицій. Загальний об'єм роботи – 95 сторінок, основного тексту –72 сторінки.
Магістр