Зразок роботи
ВСТУП
Сучасна французька література представлена у всьому світі численними авторами та літературними стилями. Читач має широкий простір для вибору серед романів, поезії, театральних п’єс і багатьох інших жанрів. У цьому неозорому потоці різної за художнім рівнем літератури є особлива, жіноча лінія, представлена численними іменами.
Хоча сучасним письменницям Франції, незважаючи на популярність їхніх творів, постійно приходиться доводити свою талановитість і неординарність, аналіз літературно-критичних досліджень французької жіночої літератури свідчить про поступове визнання зростаючої ролі жінок в літературному процесі. Якщо в 1929 р в дослідженні історії французької жіночої літератури Жан Ларнак задавався питанням «Хіба нормально, щоб писала жінка?» [52, с. 48.], то в 2000 році Мішель Туре, стверджуючи, що «жінки знаходяться на периферії літератури» [74, с. 128], одночасно виступає за переоцінку ролі і місця жінок в літературній творчості.
Сьогодні ж французька жіноча проза міцно зайняла гідне місце не тільки в національному літературному процесі Франції, а й у всесвітній літературі. Так, однією із найяскравіших представниць жіночої лінії в літературі Франції є письменниця Мюріель Барбері.
М. Барбері цілком органічно вписується в такий собі збірний образ французької письменниці початку нинішнього століття: їй трохи за сорок, писати вона почала не завдяки, а всупереч отриманій освіті, обраній професії, життєвим обставинам, історія її успіху нагадує казку - популярність прийшла до неї після публікації першого ж твору і була несподіваною для самої письменниці.
Соціальна спрямованість, властивий французам смак до філософських ідей і досконалості форми складають відмінні риси її романів, в яких М. Барбері торкається одвічних філософських тем людського буття, створює нетипові сюжетні лінії, продовжуючи традиції неороманістів, фокусує увагу на екзистенціальній проблематиці, «тропізмах», «смерті автора» як особливій наративній стратегії. Однак та лірична нота, що характерна для «жіночого письма» і що продовжує лінію класичної французької романтичної та реалістичної прози, той гімн непорушним простим людським радощам, що звучать в її романах, дозволяють говорити про суттєву трансформацію традицій антироману у французькій жіночій прозі третього тисячоліття. У той же час стиль М. Барбері відверто опозиційний у відношенні до «стилістичної зниженості» як домінантної мовної ознаки, що є типовою для масової «жіночої літератури» нинішнього століття. У свої романах Мюріель Барбері пропонує погляд на світ з ніжністю, великою гуманністю, але не виходить на рівень утопічності чи сентиментальності, що підкреслює особливість її стилю.
Друкуватися вона почала у 2000 році, опублікувавши свій перший роман «Une gourmandise» («Ласощі»), що швидко знайшов відгук серед читачів так само, як і серед критиків. Його перекладено 14-ма мовами, видано тисячі примірників у всьому світові, за нього М. Барбері отримала свої перші нагороди .
Все ж по-справжньому широку популярність Мюріель Барбері приніс роман «L'Élégance du hérisson» («Елегантність їжачка»), що став книгою року в 2006-му. Він отримав безліч нагород і премій, серед яких Prix Georges Brassens у 2006 році, Prix Rotary International Prix des libraires та Prix des Bibliothèques pour Tous у 2007 р.
Після виходу у друк в 2006 році другого роману письменниця стає однією з найбільш читаних авторів світу. Її називають зіркою на Парнасі французької словесності нинішнього сторіччя та «королевою бестселеру» [39]. Її книги перекладаються на десятки мов, її творчість відмічено цілим сузір’ям престижних літературних премій, її романи екранізують.
Проте, не дивлячись на широкий суспільний резонанс, який щоразу супроводжує вихід кожного нового її роману, творча спадщина Мюріель Барбері вже довгий час залишається незаслужено позбавленою уваги дослідників.
Зазначені вище обставини визначили актуальність теми дипломної роботи, що зумовлена недостатньою дослідженістю творчості М.Барбері і важливістю осмислення її поетики для вивчення сучасного літературного процесу Франції, зокрема, так званої "жіночої лінії" у французькій літературі.
Мета роботи полягає у виявленні своєрідності композиції роману «L'Élégance du hérisson» («Елегантність їжачка») Мюріель Барбері.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
− визначити сучасні наукові концепції композиції;
− проаналізувати творчу біографію М.Барбері та історію її вивчення літературною критикою;
− виявити природу художнього часу і простору у романі «Елегантність їжачка»;
− дослідити особливості двуперсонажної нарації і композиції роману «Елегантність їжачка»;
− оглянути філософську стихію в романі «Елегантність їжачка» і форми її вираження.
Предметом дослідження є композиція роману Мюріель Барбері «Елегантність їжачка».
У якості об’єкту дослідження постає увесь корпус текстів Мюріель Барбері; при цьому основний акцент зроблено на романі «Елегантність їжачка».
Основним методом дослідження, що застосовується в роботі, є метод структурного аналізу текстової тканини роману, що доповнюється елементами історичного, типологічного, біографічного, компаративного, герменевтичного та інтертекстуального методів.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали положення, висунуті в теоретичних та історико-літературних працях таких дослідників як Б. О. Успенський, В.В. Одинцов, О. Л. Калашникова, О. О. Баженова, Н. С. Болотнова, Н. А. Ніколіна і т.д.
Наукова новизна роботи визначається і самим матеріалом, оскільки роман "Елегантність їжачка" ще не став об'єктом наукового вивчення, і центральною проблемою дипломної роботи – дослідженням композиції твору М.Барбері як структуруючої складової поетики роману письменниці .
Практична значимість дослідження полягає у можливості його використання його в курсі лекцій з історії сучасної зарубіжної літератури, в курсі з сучасної літератури Франції та у спецекурсі з творчості Мюріель Барбері.
Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, що має 79 позицій. Загальний об'єм роботи – 73 сторінки.
Магістр