0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Електронні ЗМІ: проблеми і перспективи (ID:247834)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Література
Сторінок: 59
Рік виконання: 2018
Вартість: 400
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 2 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ 4 1.1. Поява електронних видань в Україні 4 1.2. Типологічні особливості та класифікація електронних ЗМІ 8 1.3. Можливості інтернет-журналістики 16 РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ЕЛЕКТРОННИХ ВИДАНЬ 22 2.1. Медіа-маніпуляції 22 2.2. Проблеми Інтернет-журналістики 34 2.3. Перспективи електронних ЗМІ 39 ВИСНОВКИ 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 51 ДОДАТКИ 58
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми. Всесвітня комп'ютерна мережа Інтернет є величезним інформаційним ресурсом. Інтернет дозволяє не тільки вести наукове листування в електронному вигляді, а також ефективно здійснювати пошук необхідних матеріалів, оперативно публікувати результати своїх досліджень. Сьогодні електронне видання оснащене широким діапазоном методів та засобів для створення повноцінного інформаційного продукту з багатьма можливостями. Електронні видання кардинально відрізняються від друкованих своєю специфікою надання інформації. Технології електронної комунікації сприяли появі нової форми наукової публікації - публікації, що розвивається у часі, яка дає автору можливість оперативно вносити зміни до опублікованої в Інтернеті роботи (публікація в режимі online). Наукові співробітники все частіше використовують Інтернет для публікації й презентації результатів своєї роботи та використовують електронні джерела для своїх досліджень. Електронні видання віднесені до пріоритетних галузей у багатьох країнах світу, зокрема в країнах Європейського Союзу. Їх розвиток фінансується чисельними програмами. В Україні сьогодні діє чимало електронних видавництв, чий рівень професійного виконання продукту відповідає світовому. Не виникає сумніву й те, що українські електронні видання на сьогодні є конкурентоспроможним і якісним продуктом. Сьогодні тема електронних видань є актуальною й широко вивчається багатьма міжнародними та вітчизняними фахівцями книговидавничої галузі. Аналіз аспектів державної політики та механізмів державного управління у видавничій справі здійснювались О. Афанасенко, О. Афоніним, К. Індутною, Т. Кузняковою, Б. Ленським, Н. Петровою, М. Сенченком, М. Тимошиком та ін. Наукові розвідки щодо феномену, природи електронних видань, а також їхньої ролі в становленні сучасних соціальних комунікацій та формуванні сучасного комунікаційного простору знайшли своє відображення в працях К. Афанасьєвої, Т. Киричок, В. Маркової, В. Теремка. Питання щодо професійного рівня редакторської підготовки вітчизняних видавців та якості видавничого оформлення видань багатоаспектно висвітлено в публікаціях Н. Зелінської, В. Різуна, Е. Огар, Н. Черниш, Г. Плиси, М. Женченко, Я. Приходи, А. Фідельської. До проблеми типологічної класифікації електронних видань зверталися зарубіжні науковці Ф. Баркер, Н. Шіратуддін та М. Ландоні, В. Вуль та українські дослідники С. Водолазька, І. Погореловська, О. Алексєєв, Е. Огар. Мета дослідження - аналіз сучасного стану та перспектив розвитку електронних видань. Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження: • розглянути появу електронних видань в Україні; • вивчити типологічні особливості та класифікація електронних ЗМІ; • дослідити можливості інтернет-журналістики; • розглянути медіа-маніпуляції; • проаналізувати проблеми Інтернет-журналістики. • визначити перспективи електронних ЗМІ. Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку ринку електроних видань. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти розвитку електронного видавництва. В процесі написання роботи було використано сукупність загальноприйнятих методів і прийомів наукового пізнання. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ 1.1. Поява електронних видань в Україні Стійкі тенденції до швидкого розповсюдження електронних видань зумовлені низкою їхніх особливостей та переваг порівняно з традиційними виданнями. Найбільшими перевагами електронних видань є їх значно більша функціональність, що спричинена притаманним їм гіпертекстовим та інтерактивним характером, набуває особливого значення стосовно освітянської й наукової літератури [19, с. 9]. У загальних рисах ситуацію з електронними виданнями, що склалася в світі, можна охарактеризувати таким чином: нині всі видавці перебувають у стадії експериментування щодо нових бізнес-моделей, маркетингових стратегій та інформаційних політик. Дедалі більшої популярності набуває так звана “самопублікація” в Інтернеті, чому неабияк сприяє сервіс “Kindle Direct Publishing”, що його реалізовано на платформі Amazon. Загальновизнаним лідером щодо випуску електронних видань у світі є США. Продаж електронних видань у цій країні в середньому становить 20-25% загального обсягу продажу всіх книжок. На відміну від США, що є, так би мовити, “цифровим першопрохідцем” і за темпами розвитку ринку легальних електронних видань, і за кількістю їхніх назв, країни Західної Європи до питання різкого збільшення обсягів випуску електронних видань ставляться більш консервативно, віддаючи перевагу повільному та поступовому розширенню електронного ареалу. Продажі електронних видань у цих країнах наразі становлять приблизно 2-5% загального обсягу продажу всієї книжкової продукції. Порівняно з іншими європейськими країнами найактивніше свій ринок електронних видань розвиває Великобританія (10-15%). За оцінками аналітиків, за темпами розвитку електронного книговидання Російська Федерація відстає від США на три-чотири роки. Інтернет-видання в Україні з’явилися лише 1999 року і сьогодні налічують майже 80 проектів різного призначення та масштабу (додаток А). Сьогодні найбільшими постачальниками електронних видань в Україні є компанія PocketBook International S.A. (портал ліцензійної літератури BookLand.net.ua та новий контент-майданчик Obreey Store), ДП з іноземними інвестиціями “Книжковий клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”. Нещодавно розпочав роботу перший агрегатор електронних видань в Україні (проект “Кассіопея” ініційовано УАВК, ГО “Електронна бібліотека України”, УБА, НУ “Києво-Могилянська академія”), що має на меті забезпечити нашим видавцям репрезентування їхніх електронних видань на світовому книжковому ринку. Загалом ринок електронних видань в Україні перебуває на початковій стадії становлення й поки що більшість видавничого співтовариства сприймає електронну книжність як чужорідну своїй ментальності та агресивну стихію, ділову необхідність, але не як простір фахових пристрастей і уподобань. Кращі шанси освоїтися на ринку електронної книги матимуть видавництва, які не засидяться на старті та не гнатимуться бездумно за лідерами. Адже багато залежатиме не лише від якості та результативності їхніх інноваційних зусиль, а й від тенденції у сфері читання [51, с. 11]. Не менш важливим чинником на шляху становлення ринку електронних видань є досягнення суб’єктами видавничої справи високого рівня правової та професійної культури. Особливої уваги з боку фахівців потребує проблема оформлення вихідних відомостей, що нині для електронних видань така ж актуальна, як і для друкованих. Нині на книжковій ниві Укр