Засоби психологізму художнього мислення В.С.Моема на матеріалі роману «Театр» (ID:292435)
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЗМ В ЛІТЕРАТУРІ: ОСНОВНІ ФОРМИ, ПРИЙОМИ, ЗАСОБИ ВТІЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ……………….…….………8
РОЗДІЛ 2. ВЕКТОРИ ХУДОЖНЬОГО ПСИХОЛОГІЗМУ В.С. МОЕМА..................................................................................................................25
2.1 Еволюція психологізму В.С.Моема……………………………………...…25
2.2 Акцентуації характеру художніх персонажів в творі…..………….…...….35
2.3 Герой в межових ситуаціях в романі Моема…………..……………...…….43
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ В РОМАНІ «ТЕАТР»……………………………………………………………………….…48
3.1. Психологічний портрет персонажів твору як засіб психологічного аналізу………………………………………………………………………….…55
3.2. Функція психологічного пейзажу в романі «Театр»…………………..….68
3.3. Психологічна деталь як вираження внутрішнього стану персонажа в аналізованому творі………………………………………………………...……55
3.4. Монологи та діалоги героїв як важливий засіб психологічного аналізу..65
3.5.Майстерність зображення творчої особистості та естетики театру в романі …………………………………………………………………………………….76
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...……85
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...…90
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЗМ В ЛІТЕРАТУРІ:ОСНОВНІ ФОРМИ, ПРИЙОМИ, ЗАСОБИ ВТІЛЕННЯ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ
Проблема психологізму в художній літературі цікава та естетично значуща за будь-яких історичних умов. Саме за допомогою цієї органічної якості мистецтва слова вдається гостро, драматично та цілком виразно розкрити та продемонструвати внутрішні протиріччя особистості, а відтак і конфлікти епохи та суспільства. Показово, що за останні десятиліття термін "психологізм" дуже поширився в літературознавстві. Нерідко ним позначають велике коло проблем на стику літератури і психології, психології і літературознавства: Г. Блум, Ю. Еткінд, Н. Зборовська, Л. Колобаєва, С. Михида, В. Фащенко [89, с.36].
В літературознавстві прийнято розрізняти поняття "психологізм" і психологічний аналіз ». Психологізм - це родова ознака мистецтва слова, головним предметом якого є людина. На певній стадії розвитку літератури психологізм стає визначальним естетичним принципом. Психологічний аналіз - це форма занурення в психологію особистості, одна з істотних найкращих якостей справжнього художнього таланту. Обидва теоретичних поняття нерозривно пов'язані з проблемою характеру [53, c.245].
Сучасний російський дослідник А. Єсін, спираючись на досвід російської класичної літератури, інтерпретує поняття художній психологізм як «зображення внутрішнього світу людини, спосіб відтворення, осмислення і оцінки того чи іншого життєвого характеру» . Він виокремив широке та вузьке розуміння психологізму в літературі. В ширшому смислі під психологізмом розуміється «загальна властивість мистецтва відтворювати людське життя та зображати характери людей» . У цьому сенсі все мистецтво та вся література є психологічними. Друге, вужче розуміння психологізму − властивість не всього мистецтва та не всієї літератури, а тільки певної їх частини. При цьому дослідник підкреслив, що «письменники-психологи відтворюють внутрішній світ людини особливо яскраво, жваво та детально, досягаючи особливої глибини в його освоєнні» . А. Єсін зауважує, що «про психологізм можна говорити лише в тому випадку, коли психологічне зображення стає основним засобом, за допомогою якого пізнається зображуваний характер; коли воно несе значне змістове навантаження, значною мірою розкриває особливості тематики, проблематики та пафосу» [27, с.185] .
Інші роботи з даної категорії: