Особливості творчості Тодося Осьмачки (на матеріалі твору «Ротонда душогубців») (ID:297742)

Вступ Актуальність теми. Т. Осьмачка як митець у контексті доби – постать неординарна і трагічна. Він увійшов в українську літературу в період культурного ренесансу – у 20-х рр. ХХ ст. із власним неповторним стилем, з ознаками геніального обдарування. Жорстоко переслідуваний системою, письменник у “межовій” ситуації знайшов спосіб залишитися живим і, нескорений, обрав долю емігранта. Цими обставинами зумовлена періодизація наукової рецепції творчості митця: українська критика 20-х рр., дослідження 40–50-х рр. та сучасне осмислення його творчого доробку. Повість “Ротонда душогубців”, за оцінками критиків, – “твір потрясаючий” (Ю. Дивнич), “могутній реквієм над погубленою українською нацією” (І. Костецький). Однак ставлення автора до діяльності Центральної ради було сприйнято неоднозначно і навіть викликало заперечення. Перекладений англійською мовою, твір так і не зацікавив читачів та дослідників.