Контрольна з української літератури першої половини XIX століття (ID:371268)

М. Шашкевич – це поет, громадський діяч. Разом із Я. Словацьким та І. Вагилевичем заснували гурток «Руська трійця» (1832), метою якого було поширення в народі освіти, видання художніх творів і науково-популярних праць, досягнення національного відродження Галичини, виборювання громадських прав. Члени цього гуртка уклали альманахи «Син Русі», «Зоря», «Русалка Дністровая». Вихід останнього у 1837р. став датою започаткування розвитку нової української літератури в Галичині. Художній доробок М. Шашкевича – це ліричні вірші, історичні поеми, балади, байки, оповідання «Олена» з яскраво вираженим романтичним характером. Романтизм Шашкевича ґрунтувався на народно-національній основі, спираючись на український фольклор. Також Шашкевич писав твори для дітей, уклав «Читанку», яку було надруковано фонетичним правописом. М. Шашкевич був невтомним збирачем фольклору, полум'яним захисником живої української мови. Ним створено самобутні художні твори: оповідна казка «Олена», ліричні поезії «Згадка», «Погоня», «Розпука», «Туга за милою», «Сумрак вечірній». Серед них і перлина української класичної літератури – поезія «Веснівка».