Зразок роботи
ВСТУП
Українська література початку ХХI століття розвивається в історично нових, докорінно відмінних від попередніх десятиліть і навіть століть умовах. Література як мистецтво слова має свої закони розвитку, які обовʼязково коригуються суспільно-політичними, економічними й культологічними умовами життя. Чи не найголовнішим у цей період стало те, що духовне життя українців почало активно позбуватися ідеологічно-партійного диктату.
Українська література кінця ХХ – початку ХХI століття стала абсолютно вільною у виборі тем, проблем і образів та способів їх трактування. Однією з актуальних та популярних тем в українській літературі початку ХХI століття стала тема еміграції.
Українські письменники сучасності Т. Романюк, Р. Іваничук, С. Процюк, Л. Білик, Н. Мориквас, Л. Степовичка, Є. Кононенко, І. Роздобудько, Я. Ясінський та ін., у своїй творчості активно цікавляться особливостями вираження національної самобутності українців в умовах еміграції. Так, один із найпопулярніших своїх романів – «Ранковий прибиральник» І. Роздобудько присвятила саме проблемі поневіряння українців «чужими світами» в пошуках кращої долі. Повість Я. Ясінського «Кураї або Варіації ошийника» теж належить до проблемного блоку еміграції, але відрізняється від роману І. Роздобудько специфікою наратування, особливостями хронотопу та архітектоніки. Проте обидва твори – про звʼязок людини з Батьківщиною, про повернення в Україну після тривалого блукання «закордоном», про долю заробітчан у просторі інших культур, про вартості національної культури та збереження національної пам’яті.
Актуальність теми. Роман І. Роздобудько «Ранковий прибиральник» і повість Я. Ясінського «Кураї або Варіації ошийника» на сьогодні залишаються мало дослідженими. Актуальність наукової роботи зумовлена увагою сучасного літературознавства до вивчення й дослідження феномену людської долі в умовах закордону.
Новизна теми дослідження. На сьогодні творчість І. Роздобудько досліджується різнопланово, а художній доробок Я. Ясінського ще не став обʼєктом широкої уваги літературознавців. Зображена в обраних для аналізу творах письменників історія людини, яка опинилася на чужині з метою вирішення матеріальних труднощів, ще не отримала свого повного, системного висвітлення в літературознавстві. З огляду на це наукова новизна нашої роботи полягає у вперше здійсненому системному дослідженні мотиву еміграційної дійсності й трагізму втрати батьківщини у творах І. Роздобудько та Я. Ясінського.
Об’єкт дослідження – роман І. Роздобудько «Ранковий прибиральник» і повість Я. Ясінського «Кураї або Варіації ошийника».
Предмет дослідження–художнє моделювання проблеми еміграції у вищезазначених творах І. Роздобудько та Я. Ясінського.
Мета роботи виявити і дослідити багатоелементність художнього відображення проблеми еміграції у романі І. Роздобудько «Ранковий прибиральник» і повісті Я. Ясінського «Кураї або Варіації ошийника».
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
– Проаналізувати специфіку українського постмодернізму початку XXI ст.;
– виявити й дослідити грані творчої діяльності І. Роздобудько і Я. Ясінського у контексті постмодернізму;
– зʼясувати роль інтертекстуальності у відображенні проблеми еміграції у творах І. Роздобудько і Я. Ясінського;
– дослідити особливості художнього відтворення трагізму героїв-українців у романі І. Роздобудько та повісті Я. Ясінського;
– проаналізувати значення хронотопу для змалювання життя українців-емігрантів у творах І. Роздобудько і Я. Ясінського;
– дослідити специфіку наративних структур у творах І. Роздобудько «Ранковий прибиральник» та Я. Ясінського «Кураї або Варіації ошийника».
Теоретико методологічну базу дослідження становлять праці літературознавців Я. Голобородько, Н. Герасименко, Є. Баран, Н. Зборовської, Л. Горболіс, Л. Таран, О. Юрчук, М. Якубовської, теоретиків літератури Р. Барта, Г. Грабовича, В. Ізера, філософів З. Фройда, М. Хайдеґґера та ін.
Методи дослідження. Пріоритетними в роботі є герменевтичний, порівняльно-типологічний, філологічний, текстуальний методи. Крім того, застосовано елементи біографічного методу, гендерний підхід. Використано загальнонаукові методи добору й систематизації матеріалу, описовий, а також методи аналізу та синтезу.
Практична цінність дослідження полягає у можливості використання роботи при вивченні української літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. у вищих і середніх навчальних закладах, на спецкурсах і спецсемінарах, при написанні статей, курсових робіт, рефератів тощо.
Теоретичне значення роботи полягає в розширенні та поглибленні знань про хронотоп, інтертекстуальність, нарацію та систематизації знань із проблематики новітньої української літератури.
Апробація. Основні аспекти роботи апробовано на вузівські студентській науковій конференції «Дні студентської науки» у СумДПУ імені А. С. Макаренка (квітень 2016 р.).
Публікації. За матеріалами роботи опубліковано статтю «Особливості художнього моделювання образу героя у романі Ірен Роздобудько «Ранковий прибиральник» (Філологічні студії: збірник наукових праць студентів/ за ред.В. В. Герман – Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016.– С.81-85)
Структура дослідження. Робота складається зі Вступу, у якому зазначені мета, завдання, предмет, об’єкт, новизна дослідження, актуальність теми, теоретико-методологічна база, методи дослідження; Розділу 1, у якому зʼясовані постмодерністські вектори прози І. Роздобудько і Я. Ясінського; Розділу 2, у якому досліджені особливості реалізації проблеми еміграції в романі І. Роздобудько «Ранковий прибиральник» та повісті Я. Ясінського «Кураї або Варіаціїи ошийника»; Висновків, де узагальнено основні результати дослідження; Списку використаної літератури, що містить 55 позицій і Додатків. Загальний обсяг роботи – 69 сторінки.