Зразок роботи
ВСТУП
Епоха Середньовіччя у політичній, культурній і духовній історії багатьох народів стала добою народження і становлення націй. У цей час етнічний і релігійний елементи синтезувалися, щоб дати життя новим національним світоглядам. Визначальним чинником формування середньовічного світогляду, духовності й ідеології було християнство. Його норми складали філософську основу для всіх сфер життя суспільства. Крім того, християнство визначало також геополітику середньовічних культурно-історичних спільнот. Середньовіччя має суто християнський характер, воно виникло як політична, культурна і духовна система під впливом християнської релігії. У добу Середньовіччя конфесійне завжди домінувало над етнічним, «confessio» значною мірою визначало особливості прояву «natio». Тому є підстави говорити про те, що кожна тогочасна література мала власну конфесійну ідентичність, своєрідний «конфесійний націоналізм».
У наш час поняття «міф» та «міфологічний» є широковживаними термінами, значення яких є достатньо прозорими як для наукової спільноті, так і для пересічного громадянина. Коли у повсякденному житті якесь повідомлення називають «міфом», це означає, що його не визнають як таке, що відповідає дійсності. Проте таке судження є помилковим по відношенню до давніх цивілізацій, зокрема германської, для якої міфологічний тип мислення був визначальним у період Раннього Середньовіччя. «Міф для германців того періоду залишався втіленням абсолютної істини. Він являв собою звичну та найбільш адекватну образно-концептуальну форму, накладання якої на історичний матеріал дозволяло його організувати та пояснити» [11, с. 149–150].
Оскільки міф є одним з найбільш ранніх форм прояву колективної творчої діяльності народу, то можна сказати, що саме він зумовлює утворення та подальший розвиток національного фольклору та літератури.
На сюжети та мотиви міфології того чи іншого народу впливають багато факторів: територія розселення, кліматичні умови, відносини із сусідніми племенами, тощо. Напрямок розвитку того, що ми називаємо «національним менталітетом» також залежить від ранніх вірувань. У Європі, навіть після прийняття християнства, у кожного народу і досі залишилися якісь древні традиції та обряди, які неможливо викоренити із життя людей.
Звісно, все це впливає на мислення народу, залишає відбиток у свідомості людей на довгі тисячоліття, і може простежуватися у творчій діяльності: у культурі, літературі, образотворчому мистецтві, музиці тощо. Часто буває так, що представник якогось певного етносу виявляє інтерес до історії своїх предків, і намагається використати і популяризувати їх культурні, літературні надбання.
У Європі у різні часи найбільшого розвитку і популярності набули три великі напрямки міфології: антична міфологія, скандинавська міфологія і слов'янська міфологія. Міфологія народів Північної Європи (територія сучасних північно-західних європейських держав: Ісландія, Німеччина, Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія) була об'єднана у великий цикл під назвою «германо-скандинавська міфологія», або просто «скандинавська міфологія».
Автори усього світу використовують у своїх творах мотиви, образи та сюжети саме скандинавської міфології, через її унікальність, цікаві сюжетні ходи. Особливо активно почалось поширення сюжетів скандинавської міфології у ХХ столітті, з появою жанру фентезі. У літературі цього жанру багато героїв, що стали традиційними, були взяті саме із скандинавської міфології.
Жодний із творів раннього Середньовіччя що дійшов до сьогодення немає такої значущості у вчених, як відома «Поема про Беовульфа». Беовульф – епічний герой, який зображує свою культуру, володіє військовими навиками та безсмертними чеснотами.
Особливістю поеми є докладність описів і численні відступи (це епічний прийом «поширення»): детальне змалювання боїв, розповіді героя про власні подвиги, авторські ремінісценції тощо. «Беовульф» насичений фольклорно-казковими і міфологічними образами і мотивами (дивовижне дитинство Скільда, надприродна сила Беовульфа, бої героїв з велетнями, чудовиськами, драконом та ін.). Але ці казкові мотиви й образи перероблені вже згідно з принципами героїчного епосу. Фантастичні подвиги Беовульфа розгортаються на історично вірогідному тлі буття германських племен, подвиги і героїчна смерть героя пов'язані із захистом народу, племінними, загально-народними інтересами.
Об’єкт дослідження – англо-саксонський твір «Поема про Беовульфа».
Предмет дослідження – міфологічна складова та художні особливості твору «Поема про Беовульфа».
Мета дослідження – визначити та охарактеризувати міфологічні мотиви та особливості даного твору, а також дослідження образу головного героя. У зв'язку з метою дослідження, ми ставили перед собою наступні завдання:
1) Дослідити історію періоду написання твору та історію створення самого твору;
2) Розпізнати жанрову специфіку твору та описати особливості поеми;
3) Охарактеризувати та виявити міфологічні ознаки у творі;
Актуальність даної роботи зумовлена спробою систематизувати існуючі концепції міфологічних ознак у творі та історії створення поем. Наукова новизна роботи зумовлена відсутністю робіт присвячених даній проблемі та можливість використання даної роботи у подальшому навчальному процесі.
Магістр