Есе «Як добре те, що смерті не боюсь я...» (ID:531920)

Видавництва не раз відхиляли збірки поезій Стуса… Навіть під час ув’язнення в концтаборах більшість його віршів вилучалися та знищувалися, і лише деякі з них потрапили до рук його жінки через листи… тобто творчість Стуса могла бути ще більш багатою поезіями… Завдяки цим листам ми отримали декілька чудових збірок, яким Стус присвятив свої роки ув’язнення. Однією з цих збірок є «Час творчості» до якої входить один з моїх улюблених віршів «Як добре те, що смерті не боюсь я». Що ж хотів донести Василь Стус цим віршем? Думаю, молитву…