Зразок роботи
«Танґо смерті» – це відомий роман письменника, який вперше був опублікований у 2012 році у видавництві «Фоліо» (м. Харків). Його було відзначено премією Книга року Бі-Бі-Сі за 2012 рік.
Події цього романі розгортаються у двох сюжетних зрізах. Так, у довоєнному м. Львів та під час Другої світової війни 1939-1941 років четверо друзів – українець, поляк, німець та єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під м. Базар, переживають різноманітні пригоди: вони закохуються, воюють, але за будь-яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Паралельно у наш час відбуваються інші події з іншими героями – головним з яких є професор Ярош, який розшифровує «танго смерті». Вони проходять не лише у Львові, але й у Туреччині. В кінці твору обидві сюжетні лінії сходяться докупи у несподіваному фіналі.
Потрібно зауважити, що строката побудова цієї книжки розсіює увагу, тому читати її краще «на одному диханні», адже через деякий час можна й забути імена другорядних героїв. «Танго смерті» – це музичний твір, який виконували в Янівському концтаборі на території Львова. Під час виконання цього танго людей розстрілювали та примушували копати могили іншим бранцям [1].
Це відоме польське танго, яке має назву «To ostatnia niedzila», а в російському варіанті воно називалося «Утомленные солнцем». Назва «танго смерті» походить ще з тих часів, коли під це танго в 30-х роках ХІХ століття закохані стрілялися на дуелях.
Літературознавці стверджують, що «Танго смерті» – це роман про пам’ять. Але потрібно з’ясувати – про яку саме пам’ять? І чи можна цей твір трактувати однозначно саме з цього одного боку?
Потрібно сказати, що читач має справу з романом, через це що йому притаманна деяка суб’єктивізація, містифікація та стилізація. Фантазія Ю. Винничука переплітається з різними історичними фактами, тому без додаткових знань дуже важко розрізнити що є правдою, а що вигадкою.
Сам автор зізнавався, що ним досліджувалися різні історії, легенди, розповіді, які були пов’язані з тогочасним Львовом. Все ж, потрібно сказати, що в романі є чітко сформований «львівський міф», який сьогодні активно використовують туристичні заклади та організації для привернення туристів.
У романі «Танго смерті» читач дізнається про історію міжвоєнного Львова, а також про дружбу єврея Йоська, німця Вольфа, поляка Яська та українця Ореста. Здається, що вони мають ідеальні стосунки та живуть у місті, де багато «конфітур», «кнедлів», «прецлів», «струдлів» та «шпондерків».
Можливо, завдяки такому викладу автор ніби створює оду молодості та безтурботності, яка носить ностальгійний характер (як тяга до ідеалізованого минулого, емоційних контрастів, чим створюється публічна версію певного історичного періоду). Тобто це пам’ять, якою породжується та підтримується міф про багатонаціональний, інтелігентний шоколадно-кавовий Львів. Ю. Винничук як автор роману – це безпосередній медіум між міфологізованим минулим та суспільством-споживачем.
Магістр