Зразок роботи
Наукова фантастика Олеся Бердника – це яскравий приклад нового мислення, що відкриває шлях до самопізнання, усвідомлення себе частиною великої духовної нації. Відкрийте для себе творчість і Всесвіт Олеся Бердника! Справжня українська фантастика, українська філософія і українська проза живуть тут [14].
Людина, якою вона постає в Олеся Бердника, - істота не природна, а космічна, хоч би як дивно виглядало таке протиставлення. Її еволюційно сформована тілесність, це те єдине, що в неї від власне природи як того зрізу буття, який пов’язаний з обов’язковим утіленням. І хоч тілесність не є чимось довільним людському єству (адже недаремно Універсальний Робот, якому волею долі випало доглядати і виховувати людських дітей, прагне отримати й тілесну людську подобу, щоб остаточно перетворитися на людину), однак не вона визначає людину. «Ми ж не лише Землею сформовані. Від Землі у нас дуже небагато – прах, матеріал біологічної машини. А розум, чуття, дух сформовані космосом. Зорями, небом, вітром, блискавицею, хмарами, піснями, казкою, що передається з віків.» Глибинна енергетична й ритмічна структура Всесвіту як єдиного цілісного утвору і суть людського єства – тотожні. Безмір і розум – єдині у своїй основі [15].
Людина, відтак, постає не лише як дзеркало, в яке Всесвіт дивиться сам на себе, але як жива модель Усесвіту, можливості якої – власні потенційні можливості – людині належить актуалізувати через власну волю. Сократівське «людино, пізнай саму себе», розгортається тут у стверджувану Григорієм Сковородою тотожність мікрокосму й макрокосму і далі-у можливість відновлення Людиною втраченої соборної Всеєдності [15].
Магістр