Романтична іронія в оповіданні Г. Мелвілла «Веранда» (ID:623168)

Проблему романтичної іронії розвинув Ф. Шлегель. Цей явище він пояснює так: «Іронія є чітким усвідомленням вічної жвавості, хаосу в нескінченному його багатстві». Романтична іронія є виявом суперечності видимого та сутнього в процесі естетичних суджень. Вона ставить ціле проти цілого, світ романтизму проти бюргерського,філістерського світу, геніальний світ проти буденного і бездарного, буття проти побуту. Сутність іронії полягає саме в тому, щоб не було півжиття на одній стороні і півжиття на іншій. Романтична іронія трактує світ з можливостей – двосвіття. У своїй роботі я простежу, як втілилась романтична іронія в оповіданні Г.Мелвілла «Веранда».