Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши риси поетики в класичному детективі Агати Крісті «Вбивство у «Східному експресі» (Murder on the Orient Express), ми дійшли таких висновків.
1. До константних рис класичного детективу як моделі детективного жанру належать: значний обсяг; канонічність; розслідування загадки в центрі сюжету; інтрига; комбінація неймовірного і правдоподібного; замкнутість й умовність хронотопу; особлива структура образу головного героя. Класичний детектив будується за чіткою та суворою формулою. Детектив обов’язково будується навколо таємниці, у свою чергу таємниця – це основа інтриги, обов’язковий елемент детективного сюжету, адже без неї не може бути і детективу. Головне завдання детективу полягає саме в розгадуванні загадки за допомогою гіпотетично-дедуктивного методу, що характеризує класичний детектив. Класичний детектив розв’язує завдання з трьома невідомими, це пошук відповіді на такі питання: хто вчинив злочин? як він був скоєний? і навіщо, з якою метою його вчинили? Відповіді на ці питання має дати детектив-аналітик, який виступає головним героєм твору.
2. Англійський класичний детектив, який ще називають аналітичним, найвищого розвитку досяг у творах Агати Крісті під впливом творчості Е. По і А. Конан Дойла. Її перу належить 68 романів, 17 п’єс, більше сотні оповідань, що видавалися величезними тиражами практично в усіх країнах світу. Важливим досягненням А. Крісті, безумовно, є образи детективів: місіс Джейн Марпл, Еркюля Пуаро, Аріадни Олівер; їх помічників: капітана Гастінгса, міс Лемон та ін. Поряд з персонажами, які займаються безпосередньо розслідуванням злочинів, у творчості Агати Крісті особливе місце посідають нетипові герої: відставні військові у різних званнях, провінційні аристократи, які живуть в оточенні родини, пересічні громадяни, життя яких викликало у письменниці особливе зацікавлення. Великою обов’язковою групою персонажів класичного детективу є жертви. Вони в Агати Крісті є найрізноманітнішими за віком, фахом, характером. Провідною рисою вбивць є те, що вони найчастіше нічим особливо неприємним або зловісним не визначаються, не вирізняються із свого оточення. Вони прекрасні актори, вміло грають чужу роль, і читач не може їх розпізнати. До того ж письменниця всіма засобами прагне відвести від них підозру, пробудити в читача недовіру до зовсім інших персонажів, аби в кінці твору ефектно назвати винуватця. Для багатьох збитих з пантелику читачів розв’язка стає неочікуваною.
3. Роман «Вбивство у «Східному експресі» є яскравим прикладом класичного детективу і належить до одного з найпопулярніших у творчому доробку «королеви детективу». До своєрідних рис твору належить те, що в його основу покладені факти з реального життя, власних вражень і спостережень письменниці, публікації у засобах масової інформації, інших джерел. Несподіваною виявляється розв’язка роману, коли читач дізнається, що у вбивстві брали участь усі підозрювані. Особистість жертви виявилася настільки мерзотною, що учасники розслідування прийняли рішення приховати від офіційних осіб справжні події. І хоча роман відповідає всім канонам класичного детективу, гумористичні ноти, що проходять майже крізь усі сцени твору, а також непереконливість підозр щодо усіх персонажів вагону дають підстави вважати цей роман певною мірою пародійним, що було задумом Агати Крісті. Щодо художніх достоїнств «Вбивства у «Східному експресі», то слід зазначити, що письменниця використовує в романі багатий арсенал мовних засобів (іронія, епітети, метафори, порівняння, гіперболізацію), які стають маркерами її індивідуального стилю.