Зразок роботи
Українська література для дітей та підлітків у ХХІ сторіччі різноманітна за тематичними і жанровими особливостями. Різновікову категорію читачів зацікавлюють багатоманітні теми: читачам середнього шкільного віку – пригодницька та пригодницько-фантастична проза, повісті-казки, читачам середнього та старшого шкільного віку – пригодницькі, реалістичні оповідання, детективні, історичні повісті та романи. У реалістичних творах автори висвітлюють проблем, якими живуть діти, підлітки у сучасному світі, у фантастичних – найрізноманітніші уявні світи, в яких є елементи казкових жанрів.
Існує низка термінів на позначення літератури, що стала об’єктом цього дослідження. У англомовних наукових студіях бачимо: «young adult literature», «new adult novel», «children's literature». У вітчизняному дослідницькому просторі використовуємо поняття «дитяча література», «підліткова література», «молодіжна література», «література для середнього та старшого шкільного віку», «для дітей та юнацтва». Всі ці терміни і вирази, часто синонімічні, перекривають предметне поле одне одного, та їх аж ніяк не можна вважати розмежованими. Деякі з них очевидна спроба обійти і згладити питання про межі. Але сьогодні можна відзначити низку вже цілком очевидних тенденцій.
По-перше, розуміння кордону значно варіюється географічно. Якщо американський читач вже сприймає «young adult» як щось самостійне, то для української аудиторії підліткова література традиційно входить до дитячої, а молодіжна існує десь на периферії свідомості. По-друге, межа змінюється з часом. Цікаво порівняти, як на початку ХХ століття М.Волошин вважав прірву між дітьми та дорослими «неперехідною», а дитячою епохою, пережитою «на іншій планеті та в оболонці іншої істоти» [8], а сучасний білоруський письменник А.Жвалевський вважає, що «поділ на дорослих та дітей взагалі штучний.
Магістр