Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Розвиток драматургії та театру у другій половині ХІХ століття став передумовою до застосування у творчості багатьох письменників історичних та соціально-побутових мотивів, які б якісно розкривали національний характер українського народу. До таких письменників належали І.Нечуй-Левицький та М.Старицький, які особливо часто застосовували у власній творчості елементи народного фольклору. До таких літературних переробок належить «Дума про Марусю Богуславку», ідею якої автори трансформували у історичні драми про «Марусю Богуславку». Кожен з письменників по-своєму розглядав трагічну історію Марусі, підтримував чи засуджував дії головної героїні, через риторичну патетику чи просту літературну мову розкривав драматичні образи та жіночу українську душу. Актуальність дослідження полягає в концептуальному аналізі драм «Маруся Богуславка» І.Нечуя-Левицького та М.Старицького, визначенні основних сюжетних ліній та образів для визначення спільних та відмінних якостей твору обох авторів. Дана проблематика вимагає ґрунтовного літературознавчого дослідження, що дасть змогу краще зрозуміти концепцію тогочасного літературного періоду.
Стан наукового дослідження – драматичну творчість М.Старицького та І.Нечуя-Левицького досліджувало чимало літературознавців минулого та сучасності. Серед них Франко І., Єфремов С., Коломієць В., Білецький О., Власенко В., Міщук М., Кирилюк Є., Мороз З., Зубков С., Сокирко Л., та ін. Проте кожен із науковців розглядав загальні аспекти драматичної творчості письменників. Детальний аналіз драм М.Старицького та І.Нечуя-Левицького, серед яких й «Маруся Богуславка» перебуває на початковому рівні дослідження.
Метою дослідження є аналіз соціально-побутової драми М.Старицького «Маруся Богуславка» та історичної драми І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка», визначення сюжетних ліній та образів в порівняльно-історичному та літературознавчому контексті.
Поставлена перед нами мета вимагає розв’язання таких завдань:
- проаналізувати «Думу про Марусю Богуславку» та визначити її особливий фольклорний характер в контексті тогочасного літературного періоду;
- здійснити порівняння сюжетної, композиційної та конфліктної ліній в історичній драмі І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка» та драмі М.Старицького «Маруся Богуславка»;
- розглянути образну систему драми І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка» та драми М.Старицького «Маруся Богуславка»;
- висвітлити один із найважливіших проблем драми І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка» та драми М.Старицького «Маруся Богуславка», а саме мотив зради у літературно-філософському контексті.
Об’єктом дослідження є драма І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка» та драма М.Старицького «Маруся Богуславка».
Предмет дослідження – сюжетна, композиційна та конфліктна лінії в історичних драмах обох авторів, а також образна система та основні мотиви драми «Маруся Богуславка».
У курсовому дослідженні застосовуються такі методи, як: аналітичний, порівняльно-історичний, описовий та метод літературного аналізу.
Джерельною базою дослідження є такі літературознавчі книги та статті та першоджерела: Білецький О.І. «Іван Семенович Левицький (Нечуй)», Власенко В.О. «Художня майстерність І.С.Нечуя-Левицького», Мишанич О. «Всеобіймаюче око України (І.Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу)», Мороз З. «Старицький М.П. в боротьбі за реалізм», Войтович В. «Українська міфологія», Коломієць В. «Добра і правди син. Старицький-драматург», Олійник В. «Магічний секрет (Значення М.Старицького в історії розвитку українського професійного театру ІІ пол. ХІХ ст.)» тощо. Також використовуються першоджерела: Старицький М. «Твори: у 8 томах» та Нечуй-Левицький І. «Зібрання творів: у 10 томах».
Структура дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. У першому розділі «Порівняння сюжетної, композиційної та конфліктної ліній в історичній драмі І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка» та драмі М.Старицького «Маруся Богуславка» здійснюється аналіз сюжетної, композиційної та конфліктної ліній драм обох письменників. Також розглядається першоджерело «Дума про Марусю Богуславку», як основи переспіву драматургів. Наводиться висновок про те, що в обох письменників сюжетна та конфліктна структура драми є досить складною. Складність створює передусім образ та дуалізм поглядів головної героїні Марусі. Другий розділ «Образна система драми І.Нечуя-Левицького «Маруся Богуславка» та драми М.Старицького «Маруся Богуславка» аналізує найважливіший образ твору – Марусі та розкривається мотив зради головної героїні у трактуванні обох письменників. Зокрема М.Старицький мотиву зради Марусі надає психологічного та сакрального значення, натомість І.Нечуй-Левицький акцентує увагу на зовнішніх історичних обставинах, возвеличуючи передусім чоловічу духовну витримку та мудрість (через образ нареченого Сохрона).
Магістр