Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Жанр соціально-побутової казки у сучасному етнографічно-літературному аспекті можна вважати своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриттю негативних образів, часто гротескному зображенню їх взаємодії. Казки здатні відображати морально-етичні принципи суспільства, його світогляд тощо.
Казки є першим етапом пошуку відповідей на складні запитання, допомагаючи вірити в силу добра, любові, справедливості, краси. Саме тому актуальність теми визначається, передусім, низьким рівнем досліджуваності соціально-побутових казок, їх жанрових, ідейних та образних систем. Зокрема аналіз окремих соціально-побутових казок: «Крадений віл», «Синівський заробіток», «Про язикату Хвеську», «Про попа, наймита і пса Муцика», «Про правду і кривду», «Дідова дочка й бабина дочка», «Названий батько», «Мудра дівчина», «Ледащиця», «Калиточка», «Три поради», «Синівський заробіток», «Закопаний скарб», «Дурному ні в людях, ні дома», «Живий мрець», «Хвора жінка і піп», «Про дурня», «Циганське мантило», «Як Іван водив панів на тамтой світ», «Пани, Хома і гуска», «Кріпак і чорт», «Про роботящого і лінивого», «Про липку і зажерливу бабу» тощо, є важливим літературним концептом, який вимагає наукового літературного аналізу. Водночас , вагомою проблемою залишається грунтовний аналіз теми, образів, мотивів соціально-побутових казок. Даий аспект і визначає актуальність магістерської роботи.
Стан наукового дослідження. Різноманітні аспекти жанрової системи казок, їх педагогічна та ідейна спрямованість знайшли глибоке осмислення у дослідженнях багатьох українських та європейських науковців. Над проблемою міфологічних витоків сюжетів, образів і мотивів епічних жанрів займалися К.Мюллер, М.Мюллер, Х.Любек, Ф.Крейцар, А.Кун, Е.Тейлор, Я.Грімм, О.Афанасьєв. Натомість дослідники О.Потебня, М.Сумцов, Г.Булашев, В.Клінгер вивчали походження жанрів малої епіки. Жанр казки аналізували Л.Колмачевський, І.Франко, В.Гнатюк, М.Грушевський тощо. Історико-типологічний аспект казок досліджували В.Пропп, Є.Костюхін, Є.Мелетинський. Художню структуру сюжетів фольклорних казок характеризували Г.Сухобрус, В.Крук, І.Березовський, Л.Дунаєвська, В.Давидюк та ін. Проте образна тематична та сюжетна основа соціально-побутових казок, залишається малодосліджуваним фактором і вимагає додаткової характеристики.
Мета дослідження – аналіз тематичної, сюжетної та образної системи української народної соціально-побутової казки.
Поставлена перед нами мета вимагає розв’язання таких завдань:
1. Визначення жанрових особливостей казки;
2. Розгляд класифікації українських народних казок на сучасному етапі;
3. Аналіз сюжетної бази соціально-побутових казок;
4. Опис головних мотивів у соціально-побутових казках;
5. Характеристика образів соціально-побутових казок;
6. Висвітлення художніх прийомів у соціально-побутових казках;
Об’єктом дослідження є українська народна казка у своїх жанрових та ідейних особливостях.
Предмет дослідження – тематична, образна та сюжетна основа соціально-побутових казок, зокрема «Синівський заробіток», «Про язикату Хвеську», «Про попа, наймита і пса Муцика», «Про правду і кривду», «Закопаний скарб», «Дурному ні в людях, ні дома», «Живий мрець», «Хвора жінка і піп», «Про дурня», «Циганське мантило», «Як Іван водив панів на тамтой світ», «Пани, Хома і гуска», «Кріпак і чорт», «Про роботящого і лінивого», «Про липку і зажерливу бабу» тощо.
Методи дослідження – у дослідженні застосовуються описовий, структурний, системний, функціональний та літературно-аналітичний методи.
Наукова новизна. Вперше здійснено комплексний аналіз образної, тематичної, сюжетної специфіки української народної соціально-побутової казки і основних аспектів художніх елементів казки. Здійснюються авторські висновки відносно розвитку образної та тематичної основи соціально-побутової казки у сучасному літературному процесі.
Джерельна база дослідження. У дослідженні використовуються такі наукові праці: «Історія української літератури» М.Грушевського, статті Івана Франка «Національний колорит у казках Боденського», «Що таке казковий мотив»; «Первісна міфологія українського фольклору» В Давидюка, «Українська народна соціально-побутова казка» О. Бріциної та інші науково-літературні джерела.
Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
У першому розділі характеризуються жанрові особливості казки та проблема її класифікації. Зокрема розглядаються погляди І.Франка, М.Грушевського, В. Проппа, В. Гнатюка, О. Потебні, Л. Дунаєвської, О. Таланчука та інших науковців відносно класифікації казок. Основними видами даного жанру є казки про тварин, чарівні, героїчні та соціально-побутові казки.
Другий розділ аналізує жанр соціально-побутової казки, сюжетні та тематичні аспекти. Сюжетно-тематична система розглядається у казках: «Крадений віл», «Синівський заробіток», «Про язикату Хвеську», «Про попа, наймита і пса Муцика», «Про правду і кривду», «Дідова дочка й бабина дочка», «Названий батько», «Мудра дівчина», «Ледащиця», «Про дурня», «Циганське мантило», «Як Іван водив панів на тамтой світ», «Пани, Хома і гуска», «Кріпак і чорт», «Про роботящого і лінивого», «Про липку і зажерливу бабу»та інших.
У третьому розділі висвітлюються художні прийоми та образна система у соціально-побутових казках різного модифікаційного спрямування (казках-легендах, казках-анекдотах, літературних казках).
Зокрема наголошується на основних антитезових елементах казок, серед яких – добро та зло, бідність та багатство, ледарство та працелюбність, чеснісь та несправедливість тощо. Головними у соціально-побутових казок можна вважати образи панів, бідних селян, чортів, дурних та мудрих персонажів.
Магістр