Зразок роботи
ВСТУП
Китайську літературу науковці відносять до тієї категорії культурних явищ, які за своїм розмахом, самобутністю, глибиною філософії та силою впливу на розвиток людської цивілізації можна впевнено назвати світовими.
Подібно до того, як античне мистецтво, у тому числі й література, стали «колискою» європейської культури, так китайська література відіграла роль дороговказу, завдяки якому визначився унікальний шлях розвитку духовної культури країн далекосхідного регіону – Кореї, В'єтнаму, Японії.
З моменту її зародження китайська література була тісно пов’язана з народними віруваннями та міфологією. У середньовічному Китаї ідеологією поклоніння потойбіччю були просякнуті майже усі сфери життєдіяльності людини. Саме в період ІІІ-VIII ст., у драматичних умовах хисткої й ненадійної історії, багатої на міжусобиці, заколоти й чужинські набіги, відбувалося формування китайського менталітету, головною ознакою якого був містицизм. Визначальною рисою китайської літератури того часу було багатство містичних мотивів, яке знайшло відображення передовсім у розвитку таких прозових жанрів, як сяошо («коротке оповідання») і чжигуай сяошо («коротке оповідання про надзвичайне»). Засновником жанру чжигуай сяошо літературознавці вважають видатного історіографа, сановника й письменника часів династії Цзінь Гань Бао (бл. 286 - 336), із багатої спадщини якого до наших часів дійшла лише збірка оповідань «Записки про пошуки духів».
За радянських часів вивченню китайської літератури була присвячена діяльність таких літературознавців, як А.Г. Шпринцина, О.П. Болотіної, В.М. Алексеєва, О. Фішмана, Л. Эйдліна, Н. Федоренко, В. Петрова, Н.А. Алімова, Н. А., К. И. Голыгиної та ін. У світі із дослідженнями китайської літератури пов’язані імена таких вчених, к В. Шварц, Р. Ф. Кемпані, Я. Лу, Д. Цзюн-Чі Чу та ін. Творчості Гань Бао, і зокрема змісту його «Записок…», присвятили свої дослідження Л. Н. Меньшиков, А. Н. Желоховцев, Я.І. Щербаков та ін. У сучасному літературознавстві літературний наратив Гань Бао досліджений не достатньо широко, через те, що державою Китай лише порівняно недавно було змінено її політику замкнутості та піднято завісу, яка перешкоджала доступу до її культурних надбань перекладачам та дослідникам. Цим і обумовлена атуальність нашої роботи.
А між тим значення укладеної Гань Бао збірки «Соу Шень Цзі» («Записок про пошуки духів») для подальшого розвитку китайської літератури є доволі великим. Більше того, збірка «Записки про пошуки духів» Гань Бао визначена науковцями як засаднича книга для формування релігії шеньдао («шляху духів»), нею здійснено непрямий вплив на формування китайського і японського «сінто». Дослідження світоглядно-літературної парадигми та образного ряду «Записок про пошуки духів» допомагає розкриттю когнітивної картини світу ранньосередньовічного Китаю, а також моменту формування китайського середньовічного світогляду, який мав значний вплив на формування менталітету китайських народів в цілому.
Актуальність нашого дослідження зумовлена:
1) недостатнім опрацюванням доробку Гань Бао у сучасних лінгвокультурних дослідженнях;
2) необхідністю більш глибокого вивчення проблеми відображення когнітивної картини світу ранньосередньовічного Китаю у його збірці «Записки про пошуки духів»;
3) потребою доповнити українське китаєзнавство розвідкою, присвяченою дослідженню літературного здобутку Гань Бао.
Мета дослідження: дослідити образи духів і божеств у міфологічних оповідках Гань Бао (зб. «Записки про пошуки духів»).
Завдання:
1) розкрити історичний аспект становлення сюжетної прози у давньому Китаї;
2) окреслити картину становлення і розвитку містичних мотивів у китайській середньовічній прозі;
3) окреслити основні віхи біографії Гань Бао як засновника жанру чжигуай та укладача «Записок…»;
4) дослідити тематику збірки, особливості зображення образів духів і божеств, специфіку структури й сюжету, художньо-виражальні засоби оповідань збірки у розрізі відображення у творі когнітивної картини світу ранньосередньовічного Китаю;
5) розкрити питання впливу творчості Гань Бао на подальший розвиток китайської літератури.
Об’єкт дослідження: збірка коротких оповідань Гант Бао «Записки про пошуки духів».
Предмет дослідження: особливості зображення образів духів і божеств у творі у міфологічних оповідках Гань Бао (зб. «Записки про пошуки духів»).
Методи дослідження: загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення), історичний (для розкриття історичного аспекту становлення сюжетної прози у давньому Китаї, окреслення картини становлення і розвитку містичних мотивів у китайській середньовічній прозі), біографічний (для окреслення основних віх біографії Гань Бао), описовий (для висвітлення специфіки зображення образів духів і божеств, структури й сюжету, художньо-виражальних засобів), контекстуальний (для виокремлення необхідних для аналізу мовних явищ), лінгвостилістичний (для визначення стилістичної характеристики твору), структурний (для аналізу структури коротких оповідань збірки).
Джерельна база дослідження: орієнтирами при написанні курсової роботи стали праці Я.І. Щербакова, Л. М. Меньшикова, А. Н. Желоховцева, О. Коноваленко, Ю. С. Куцої, А.І. Кобзєва та ін. У якості джерельної бази роботи було використано текст збірки Гань Бао «Записки про пошуки духів» (у пер. Л.М. Меньшикова).
Практичне значення одержаних результатів. Результати даного дослідження можуть бути застосовані на різних рівнях вивчення літературної спадщини Гань Бао. Матеріали курсової роботи можуть бути використані у якості теоретичного посібника для студентів і учнів, які вивчають китайську літературу. Представлена інформація допоможе також вчителям зарубіжної літератури у ході підготовки до уроків на дану тему.
Cтруктура роботи. Робота має чітку композиційну структуру і складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури й додатків. Обсяг роботи - 41 сторінку, із них 37 сторінок основного тексту. Бібліографія складається з 57 позицій і подана на 3 сторінках.
Магістр