Есе за романом Т. Осьмачки «Ротонда душогубців» (ID:927288)

Тодось Осьмачка є наскрізно трагічною особистістю в літературному процесі 40-50 років ХХ століття. На його важку долю випало перенести тортури ув’язнень, безпідставних арештів, виснажливу хворобу та постійний панічний страх переслідування, який супроводив його до кінця життя. Трагізм долі мав колосальне значення для творчості письменника. Саме у творах він зміг розкрити власне «Я», втілити в героях прообраз свого життя. Відтак автобіографізм посідає вагоме значення у творчості митця. Читаючи його спадщину, ти немов відчуваєш дух автора, проймаєшся усіма його болями та переживаннями. Роман «Ротонда душогубців» висвітлює картину буття українців 20-30-х років. Автор відображає жорстокі реалії тогочасного життя: період колективізації, репресій, утисків людей, нелюдських умов існування під владою кривавих вождів режиму. Осьмачка поєднує два просторові полотна – відображення подій в Україні та москві. Він немовби протиставляє їх як світло та темряву. Мене дуже вразив опис становища України: «Україна скалічена. На її неперевʼязаних ранах лазять гади і живляться її кровʼю бездомні собаки, що приволіклися з чужини, чуючи дух свіжої крові…».