Зразок роботи
3. ЛОГІСТИЧНІ ЛАНЦЮГИ І МАТЕРІАЛЬНІ ПОТОКИ
3.1 Схеми логістичних ланцюгів та матеріальних потоків
Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою особливість і носить назву логістики виробництва.
Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних потоків всередині підприємств, які створюють матеріальні цінності або надають такі матеріальні послуги, як збереження, фасування, розвіска та ін. Характерною рисою об'єктів вивчення виробничої логістики - їх територіальна компактність. У літературі їх іноді називають "острівні об'єкти логістики". Організація та управління матеріальними потоками у виробничих системах передбачає відповідність їх певним умовам, зокрема:
- забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному спільному графіку і рівномірного випуску продукції;
- забезпечення максимальної неперервності процесів виробництва;
- забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт тощо.
На ТОВ «Горобина» цільова орієнтація і завдання виробничих процесів передбачають загальне зменшення невпорядкованості, різноманітності та невизначеності у русі предметів праці як в просторі, так і в часі.
Цільова організація виробничих процесів здійснюється відповідно до головної мети, тобто на основі річної виробничої програми підприємства, і формує або уточнює його виробничу структуру.
Для досягнення стійкого рівня конкурентоспроможності на ринку процес
перебудови організації має відбуватися як процес наближення існуючої моделі
організації до її ідеалу (оптимуму). Оптимальний проект підприємства повинен відповідати сучасним рівням технології, техніки та культури (знань) організації і управління підприємством. Тобто оптимальний проект має являти собою гнучку логістичну виробничу систему.
3.2 Види тари
На ТОВ «Горобина» напої розливають тільки у нові пляшки. Нове скло поступає в горілчаний цех із тарного складу. Пляшки ополіскуються водою на пляшкомийних машинах і подаються на розлив. Розлив напоїв проводять на лінії розливу в пляшки місткістю 0,25; 0,5; 0,7; 0,75; 1,75; 3,0; 4,8 дм3.
Мірники для приймання та відпускання спирту
Для приймання та відпускання спирту застосовують мірники спирту 1 класу точності місткістю 1000, 250, 75 дал. Мірники виготовлені з листової сталі марки 12Х18Н10Т. Конструкція і встановлення мірників забезпечують повний злив спирту. Мірники встановлені на міцній основі, яка не допускає їх зміщення, або коливання. Правильність встановлення мірника перевіряється по виску та по рівню.
Повітряні штуцери всіх мірників об’єднані загальним трубопроводом, який підключають до спиртовловлювача. Для зливу спирту мірники обладнані бронзовими пробковими кранами. Застосування засувок і вентилів не дозволяється. Мірники з’єднані загальною зливною комунікацією, по якій спирт направляють до насосу або в збірник, а звідти насосом перекачують в резервуари для зберігання.
При встановленні мірників використовуються всі можливості для наповнення і вивільнення їх від спирту самопливом. Місткість мірників перевіряють один раз в два роки.
Мірники 1000 та 250 дал
Конічні мірники місткістю від 250 до 1000 дал у формі усіченого конуса з випуклими днищами, при чому днище більшого розміру оснащено оглядовим склом та 3 краниками для відбору проб. У середині мірник оснащений переливною трубкою. Горловина конічного мірника повинна герметично закрита плоскою кришкою, в якій знаходиться оглядове скло, повітряний хідник та лючок.
Для заповнення спиртом мірник оснащений трубою, яка вварена в горловину і опущена майже до самого дна. Для запобігання сифонування на вигину труби всередині мірника є невеликий отвір. На рівні контрольної відмітки є зливна труба, по якій надлишок спирту стікає в циліндричний мірник або збірник.
Для вимірювання температури мірники оснащені термометром, який встановлений всередині мірника, напроти оглядового скла. Зливний трубопровід вмонтований в нижній точці корпусу мірника.
Мірники спирту місткістю 75 дал
По всій висоті повинні - оснащені оглядовими склами, низ верхнього скла перекриває верх нижнього. На рамках оглядового скла стаціонарно закріплені мідні рейки-пластинки, на які нанесена шкала з декалітровими поділками. У верхній частині мірника - плоска кришка, яка герметично закривається. В центрі мірника - труба з краном. Для донного наповнення в верхню частину корпусу вварена труба, яка закінчується біля днища. У верхній її частині, на коліні, отвір діаметром 5 мм для виходу повітря.
Для запобігання переповнення мірника у верхній частині корпусу (напроти труба для наповнення) встановлений переливний патрубок. По якому спирт відводиться в додатковий мірник або запасний збірник.
Для відбирання проб в мірнику біля оглядового скла - три краника (в нижній, середній та верхній частинах корпусу). В кришці знаходиться повітряний хідник з ковпачком для запобігання викиду спирту з мірника.
3.3 Складання звітів про роботу відділення приготування сортівки
Кількість виробленого спирту враховують у декалітрах, приведених при температурі 20° С, у перерахунку на безводний спирт. Об'єм спирту вимірюють за допомогою лічильників спирту, а також конічних і циліндричних мірників. Лічильники спирту призначені тільки для оперативного обліку спирту, одержаного на брагокоректифікаційній установці за певний проміжок часу; визначають об'єм ректифікованого спирту, що пройшов через нього, і одночасно його міцність і об'єм безводного спирту. Показання лічильника спирту правильні при температурі спирту 20° С. У залежності від температури спирту відхилення від справжньої кількості безводного спирту може досягати 1 %.
Ректифікований спирт, головна фракція етилового спирту і сивушне масло надходять у спиртоприймальне відділення, яке обладнане спиртоприймальниками прямокутної або циліндричної форми і конічними або циліндричними мірниками.
Спиртоприймальники розраховані на зберігання трьохдобової виробки спирту. З них спирт подають у мірники, а потім у спиртосховище закритого типу або у цистерни, розташовані на відкритому повітрі.
Мірники спирту мають перший клас точності і допускають коливання між дійсною і справжньою місткістю не більше ± 0,2 %. Конічні мірники, що виготовляють місткістю 250... 1000 дал, призначені для вимірювання великих кількостей спирту, циліндричний мірник-для вимірювання об'ємів спирту до 75 дал. Спиртоприймальне відділення обладнують двома конічними і одним циліндричним мірником для обліку спирту. Такими ж мірниками вимірюють і головну фракцію. Знаючи об'єм спирту при 20° С і міцність при тій же температурі, розраховують кількість безводного спирту у даному об'ємі. Якщо температура спирту відрізняється від 20° С, то знаходять об'єм його при фактичній температурі, а потім визначають справжню міцність спирту. За справжньою міцністю спирту і його температурою, користуючись
спеціальною таблицею, знаходять множник, на який необхідно помножити
об'єм спирту при фактичній температурі для визначення об'єму безводного спирту, який міститься у ньому, приведеного до температури 20° С.
Зберігають спирт у металічних резервуарах місткістю 100...4000 м3. Спиртосховище розраховують на 15-20-добовий запас спирту. Для оперативної передачі його з одного резервуара у другий під час ревізії складу і на випадок ремонту однієї з них встановлюють не менше двох цистерн.
Резервуари закритого типу мають блискавковідводи, які встановлюються на даху будівлі, резервуари відкритого типу - блискавковідводи і заземлювачі.
При зберіганні і перекачці спирту виникають втрати, кількість яких залежить
від пори року, відстані перевозки, виду і об'єму тари, числа перекачок.
Причина втрат спирту при зберіганні - ""дихання" резервуарів, яке викликане зміною температури зовнішнього повітря, внаслідок чого відбувається рух газів через дихальний клапан. Для зменшення втрат спирту у закритому складі підтримують постійну температуру, резервуари на відкритому повітрі покривають білою фарбою, а влітку зрошують холодною водою. Резервуари повинні мати мінімальний незаповнений об'єм.
Магістр