Зразок роботи
Сутність поняття «тіньова економіка» є неоднозначним, існує безліч думок науковців з цього питання. Так, Бекрящев А.К. висловлює думку, відповідно до якої тіньова економіка - економічна діяльність, що суперечить чинному законодавству, тобто вона являє собою сукупність нелегальних господарських дій, що фінансують карні злочини ваги різного ступеня. [1]
Згідно думкою Зінов’єва Ф. В., під тіньовою економікою розуміються невраховувані офіційною статистикою і неконтрольовані суспільством виробництво, споживання, обмін і розподіл матеріальних благ. [7]
Третя точка зору - тіньова економіка - усі види діяльності, спрямовані на задоволення потреб, що культивують у людині різні пороки. [14]
Кожна з зазначених точок зору по-своєму правильна і відбиває в тому чи іншому ступені реальні процеси, що спостерігаються в економіці. Вони характеризують тіньову економіку з різних сторін і, власне кажучи, не суперечать один одному. Таким чином, тіньова економіка як би розпадається на три великих блоки (види):
1.Неофіційна економіка. Сюди входять усі легально дозволені види економічної діяльності, у рамках яких мають місце невраховувані офіційною статистикою виробництво послуг, товарів, приховування цієї діяльності від оподатковування.
2. Фіктивна економіка. Це приписки, розкрадання, спекулятивні угоди, хабарництво і всякий рід шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей.
3. Підпільна економіка. Під нею розуміються заборонені законом види економічної діяльності.
У поняття «тіньова економіка» як багатогранне, складне і змістовне явище включені:
- Основні капітали (рухомість і нерухомість, ресурси та засоби виробництва);
- Фінансові кошти та цінні папери (акції, векселі, електронні карти, приватизаційні сертифікати, компенсації тощо);
- Особисті капітали структур тіньової економіки (будинки, земля, автомашини, яхти, дачі, літаки тощо);
- Демографічні ресурси (особи, які задіяні в тіньовій економічної діяльності).
Об'єктивною причиною стрімкого зростання тіньової економіки в Україні є перехід від бюрократичної, командної системи керування до ринкової. Зміна суспільного ладу супроводжується і зміною старої моралі. При цьому тіньова економіка повинна базуватися і розвиватися з конкретних джерел.
Тіньова економіка пройшла два етапи розвитку: спочатку на галузевому рівні, від міністерств до підприємств, потім - на територіальному, де створювалися організаційний зв'язок керівництва регіонів, регіональних силових структур, податкових служб, а також інших підрозділів держапарату і залежних від них підприємств.
Уряд України нині переступив межу оптимальності, бо сьогодні всі підприємці вимушені віддавати у вигляді податків 70-80% свого доходу і ще плюс до них нарахування на заробітну плату і собівартість продукції, що в підсумку значно перевищує обсяг сумарного доходу. А це негативно позначається на створенні одного з основних елементів функціонування підприємства - прибутковості, що тільки і може забезпечити його розвиток. В результаті посилюються неплатежі, відбуваються затримки з виплатою зарплати, різко збільшуються бартерні операції. Аналіз формування ВВП розкриває істотні недоліки цього процесу, бо із збільшенням податкового навантаження в прямій залежності зменшуються податкова складова наповнення бюджету, що свідчить про порушення рівня оптимальності [23].
Ще одним характерним явищем української економічної політики стало надання незаконних пільг наближеним до влади комерційним структурам. З самого початку масова приватизація в Україні являла собою колосальну спекулятивну операцію, яка призвела до криміналізації економіки, небаченому соціальному розшаруванню і появі ворогуючих соціальних груп.
Сучасне українське суспільство можна розділити на три основні категорії, кожна з яких, у свою чергу підрозділена на групи:
2.2 Особливості тіньової економіки в окремих галузях
Тіньові обороти присутні в таких сферах діяльності: торгівля (80%), будівництво (66%), нерухомість (60%), гральний бізнес (53%), громадське харчування (53%), засоби масової інформації (53%), транспорт і перевезення (46%). У торгівлі підакцизними товарами значну долю складають невраховані обсяги тютюнових, лікеро-горілчаних та інших виробів.
Досить високий рівень корумпованості у сферах, що здійснюють постачання енергоносіїв, землевідведення під будівництво, операції з комерційною нерухомістю (оренду) і приватизацію державного майна. Тут існує значний розрив між ринковими і «відпускними» цінами на «продукцію» і, відповідно, можливість здобуття надприбутків, що є джерелом хабарництва і «відкотів», з якими більш всього фірми працюють в будівництві (91%), торгівлі (75%), сфері нерухомості (75%), сільському господарстві (58%), енергетиці (58%).
3.1 Вплив тіньової економіки України на її економічну безпеку
Тіньова економіка існує в усіх країнах світу. Основними відмінностями її в тій чи іншій країні є обсяги, фактори, форми, стан соціально-правового контролю за нею і рівень його реалізації. За різними оцінками, її рівень становить у високорозвинених країнах 17% ВВП, у країнах з перехідною економікою – понад 20% і в країнах, що розвиваються – більше 40%.[22]. Щодо України, то ситуація доволі складна, тому що за офіційними даними, у 2014 році рівень тіньової економіки досяг рекордного за останні 10 років рівня, а саме 39,6%. ( рис. 1) Однак за неофіційною інформацією рівень тінізації у 2014 році склав 42% від ВВП. У 2015 році вже понад 50% української економіки перебуває в тіні [26]
Висновки
Тіньова економіка – це проблема світового масштабу. Рівень тінізації економіки в Україні достатньо великий. Дуже важливою є боротьба з цим явищем, бо саме величина сектору тіньової економіки є показником ефективності державної економічної політики. Неефективність та непрозо- рість державної політики призводять до того, що підприємці змушені вести тіньовий бізнес. Така ситуація змушує шукати способи якнайточнішого дослідження сектору тіньової економіки та створювати механізми, які дозволяють зменшити розміри цього сектору. Для України демократичні перетворення у суспільстві, розвиток соціально орієнтованих ринкових відносин, а також удосконалення механізму господарювання можуть сприяти виходу економіки з "тіні", що є засадою соціально-економічного прогресу суспільства. Для цього потрібно вдосконалювати податкову систему, законодавчу базу, залучати інвестиційний капітал у сектор легальної економіки та ін.
Магістр