Позиціювання нових товарів і послуг на виставці (ID:254436)

ВИСНОВКИ Вивчивши вітчизняний досвід позиціювання нових товарів і послуг на виставці, ми дійшли таких висновків. 1. При переході до ринкової економіки у виставково-ярмарковій діяльності України відбулися принципові зміни. Суттєво змінилися її цілі та організаційна основа. Замість пропаганди науково-технічних досягнень та передового досвіду на перший план були висунуті комерційні завдання та висвітлення ринку. Після кількарічного падіння виставкової діяльності в нашій країні починає зростати кількість нових виставкових організацій та виставкових заходів, розширюється виставкова тематика, розвивається конкуренція між виставками та їх спеціалізація. Засновуються підприємства, які забудовують та оформлюють виставкові заходи, залучають експонентів, впроваджують рекламне забезпечення, здійснюють різноманітні статистико-соціологічні дослідження. 2. Сучасна виставково-ярмаркова діяльність являє собою систему професійних інформаційних, рекламних, технічних, господарських, економічних, технологічних і управлінських дій численних, зацікавлених у цій діяльності учасників, що їх спонукають потреби виробництва, розподілу, обміну або споживання, в основу яких покладено підготовку, проведення та завершення виставок, салонів, технопарків, ярмарків, презентацій і супутніх їм заходів (прес-конференцій, семінарів, симпозіумів, конгресів). Вони впливають на роздрібну торгівлю і розвиток відтворювальних процесів у суспільстві. 3. Виставкова діяльність розвивається нерівномірно на території України: більшість виставкових підприємств працюють у великих ділових та індустріальних центрах (Києві, Одесі, Харкові, Львові, Дніпрі, Полтаві, Запоріжжі), а в регіонах виставкові заходи організовують переважно місцеві торгово-промислові палати або невеликі приватні підприємства. Вкрай низький рівень виставкової діяльності демонструють Волинська, Сумська, Закарпатська, Тернопільська, Полтавська області. 4. Тематика сучасних виставок віддзеркалює нинішній стан економіки України. Найбільш масштабні виставки пов’язані з будівництвом, автомобільною, легкою промисловістю та сільським господарством. Це зумовлено дещо викривленим характером структури вітчизняної економіки. Для названих вище галузей характерним є монопольне становище на ринку та масштабна представленість у національному економічному просторі, саме тому й вітчизняна виставкова справа демонструє переважно досягнення в цих галузях. Спеціалізація регіонів України за тематичними напрямками виставкових заходів значною мірою залежить від галузей економіки, які розвиваються у відповідному регіоні. 5. На жаль, негативна тенденція скорочення кількості виставок, яка розпочалася у зв’язку зі світовою економічною кризою 2008 року, продовжується також упродовж 2013-2018 років, що зумовлено як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Водночас, завдяки зусиллям, насамперед, Києва здійснюються спроби вивести Україну до числа країн з високим рівнем розвитку виставкової діяльності. Лідером у цьому напрямку, безперечно, є «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», основною тематикою якого є машинобудування, металургія, литво, металообробка, інструмент, технології обробки поверхні, засоби промислової автоматизації та інше. 6. Дедалі більшої ваги і популярності у зарубіжних партнерів набувають такі виставкові заходи, як Міжнародний промисловий форум, Plast Expo UA, Addit Expo 3d, «Зброя та безпека», ELECTRO INSTALL, сферами інтересу яких є електротехнічна промисловість, приладобудування, електроенергетика, машинобудування, гірничодобувна промисловість, нафтогазовий комплекс, хімічна і нафтохімічна промисловість, залізнична та авіаційно-космічна галузі, металургія та інші сфери виробничої діяльності. Значний бум у світі, пов’язаний із розвитком електротранспорту, який позначився і в Україні, зумовив організацію експозиції виставки «PLUG-IN UKRAINE» та проведення форумів EV Forum у нашій країні. Ідея організації цих заходів викликана тим фактом, що перехід бізнесу на новітні види транспорту виявив певні проблеми з живленням даного транспорту. 7. Серед нових виставкових напрямків слід виділити Інтернет-виставки (віртуальні виставки, онлайн-виставки). Концепцією Інтернет-виставки є об’єднання IT-технологій і Інтернет-маркетингу для формування масштабованого інформаційно-виставкового інтерактивного простору. Завданням Інтернет-виставки є надання підприємствам доступу до он-лайн торгівлі та експонування нових товарів і послуг. Віртуальні виставки надають широкий спектр можливостей для організаторів, учасників і відвідувачів виставок. В Україні віртуальні виставки тільки починають зароджуватися та розвиватися, тому більшість з них є відносно простими та схожими на електронні каталоги підприємств або Інтернет-магазини. Першою в Україні значною Інтернет-виставкою стала «Онлайн-виставка харчової промисловості-2018», яка відбулася 10-11 жовтня 2018 року на порталі «ExpoUniverse» за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Вважаємо, що віртуальні виставки дедалі будуть тільки поширюватись, хоча при цьому роль реальних виставок також не тільки не зменшиться, а, навпаки, зросте. 8. На формування системи показників ефективності виставкової діяльності впливає багато факторів: різновид виставки, форма участі у виставково-ярмаркових заходах, призначення виставки та ін. Науковці пропонують систему показників економічної ефективності участі підприємства-експонента у виставкових заходах, яка включає комерційну (фінансовий потік грошових коштів), бюджетну (бюджетний ефект) та соціально-економічну ефективність. Оцінку економічної ефективності від участі у виставкових заходах доцільно проводити на етапах планування, оцінки поточних результатів і підсумкової ефективності. Важливими є також методичні підходи щодо оцінки окупності витрат на виставку. Оцінка ефективності участі підприємства у вистав¬ці дає широкі можливості перетворити роботу над участю у виставці у планомірний цілеспрямований процес. 9. Для визнання наших виставок за кордоном необхідно підвищити рівень виставкових послуг і сервісного обслуговування, а також розвивати виставкову інфраструктуру за міжнародними стандартами. Україна потребує будівництва нових експоцентрів, що відповідатимуть сучасним вимогам, а також реконструкції та модернізації інших інфраструктурних об’єктів. Важливим завданням також є підвищення кваліфікації персоналу виставкових організацій. Для зростання інвестиційної привабливості виставкового ринку необхідно: посилити вплив виставкової діяльності на науково-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва; сприяти просуванню на внутрішній і зовнішній ринок товарів і послуг вітчизняних виробників; сприяти активній участі іноземних компаній та організацій в українських виставкових заходах для ознайомлення з новою технікою і передовими технологіями; залучити інвестиції у вітчизняну економіку; активізувати участь українських підприємств та організацій у різноманітних міжнародних виставках з метою розширення присутності вітчизняних товаровиробників на найбільш значних зовнішніх ринках і виходу на нові перспективні світові ринки збуту українських товарів та послуг тощо. 10. Незважаючи на зростаючу віртуальних виставок, реальні спеціалізовані виставки, як і раніше, залишаються найбільш діючою рекламою продукції й найкоротшим шляхом від виробника до ринку. Адже сучасна виставка – це передусім місце особистої зустрічі виробників та постачальників із їхніми клієнтами, споживачами, діловими партнерами. Особиста зустріч, можливість діалогу в будь-які віки мала неабияку цінність, особливо ж у наш час високих швидкостей і браку спілкування, коли різноманітність і складність товарів підвищується, а їхній життєвий цикл скорочується. Виставка сьогодні розцінюється також як найефективніший інструмент маркетингу та збуту, встановлення контактів із новими клієнтами та утримання наявних, вивчення ринку та виведення на ринок нових товарів і послуг, створення позитивного іміджу компанії та її торговельних марок.