Зразок роботи
І. Прикладна спрямованість математики.
1.1.. Роль прикладної спрямованості в навчанні математики.
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки людини. Місце математики в системі освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використанні сучасної техніки, розвитку економіки, інформаційно-комунікаційних технологій, сприймання наукової картини світу і сучасного світогляду.
Відзначаючи особливу роль математики в сучасному світі, академік В.М.Глушков зазначав, що велика кількість галузей науки і техніки своїми успіхами значною мірою завдячують саме широкому використанню математичних методів. Тому не менш важливою метою навчання математики є науково правильне розуміння особливостей відображення математикою явищ оточуючого світу, вміння будувати простіші математичні моделі реальних явищ і процесів та володіння математичним апаратом для їх дослідження.
Серед напрямів, що можуть суттєво вплинути на підвищення зацікавленості у вивченні математики та поліпшення рівня загальноосвітньої математичної освіти, є посилення практичної і прикладної спрямованості курсу математики.
Під практичною спрямованістю розуміють навчання безпосередньому застосуванню знань, які були отримані під час вивчення теоретичного курсу математики, - формування обчислюваних навиків, умінь виконувати тотожні перетворення, розв’язувати рівняння і нерівності, текстові задачі, досліджувати функції і будувати їх графіки, розв’язувати геометричні задачі на побудову, обчислення, доведення та дослідження.
Прикладна спрямованість навчання математики передбачає орієнтацію його змісту й методів на тісний зв’язок із життям, вироблення умінь використовувати здобуті під час вивчення математики знання в своїй практичній діяльності та при вивченні інших наук.
Орієнтація на практичну та прикладну підготовку під час навчання математики є необхідною умовою для політехнічної підготовки, яка передбачає застосування математичних знань і вмінь до розв’язування задач, зміст яких пов’язаний з описом виробничих процесів управління.
Прикладна і політехнічна направленість навчання передбачає систематичне розкриття тісного зв’язку теоретичного і прикладного напрямів математики. Це дає можливість створити сприятливі умови для подолання протиріччя між отриманням математичних знань в «чистому» вигляді та їх неспроможністю застосовувати ці знання на практиці.
Головним засобом реалізації прикладної спрямованості курсу математики є використання прикладних задач, тобто задач, що виникли зовні математики, але для свого розв’язування потребують застосування математичних методів.
Проблемі використання прикладних задач в шкільній математиці присвячено чимало досліджень. Проте переважна більшість дослідників розглядає включення цих задач в курс алгебри або планіметрії чи в курс алгебри і початків аналізу та стереометрії.
Звичайно в підручниках є задачі-розрахунки, в основу яких покладено залежності між величинами, які часто зустрічаються в житті, - між компонентами руху; між ціною, кількістю і вартістю; між продуктивністю праці, часом роботи і одержаною продукцією; розрахунки часу; знаходження периметрів, площ; обчислення витрат різних матеріалів тощо. Проте здебільшого задачі різних сюжетів, що мають однакові математичні залежності між величинами, а отже, і розв’язуються за допомогою однакових математичних моделей, розглядаються відокремлено одна від одної, без аналізу спільних і відмінних рис, тобто без належної системи.
Магістр