Зразок роботи
Головна умова формування пізнавальної активності школярів – це зміст й організація уроку. Відбираючи матеріал та продумуючи прийоми, які будуть використовуватися на уроках, потрібно оцінювати їх з точки зору підтримки інтересу до предмету.
1. Одним із методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики виступає робота з підручником. Це одне з найважливіших джерел інформації для учнів, ефективний засіб по закріпленню вивченого матеріалу й активізації розумової діяльності школярів, так як робота над підручником неминуче пов’язана із тим, що застосовується метод порівняння, проходить аналітична діяльність мислення.
Але робота з підручником на уроках носить епізодичний характер, тому необхідно ще звертати увагу на роботу з оволодіння учнями навичок розуміння прочитаного, так як: «Читати – це ще нічого не означає; що читати і як розуміти прочитане – ось в чому є головна справа »(К. Ушинський) [24, с. 6].
Зважаючи на це, потрібно використовувати на уроці (якщо є час) наступні завдання:
- знайти в тексті все те, про що не говорилося під час проведення самого уроку;
- потрібно пояснити значення тих чи інших нових слів;
- скільки разів в тексті підручника зустрічається слово (наприклад, дріб, складання), чи завжди в одному і тому самому значенні, а також, що ще воно може позначати;
- знайти визначення деяких термінів та математичних правил;
- провести конкурс на найточніше та коротке визначення.
Всі ці прийоми здатні активізувати розумову діяльність учнів, привчаючи їх до осмислення логіки засвоюваного ними навчального матеріалу та служать одним із засобів по стимулюванню навчальної роботи.
2. Ще одним з прийомів є проведення нетрадиційних уроків: уроки-казки, уроки-подорожі, диспути, змагання, турніри, інтегровані уроки та ін.
Уроками такого характеру формується позитивна мотивація та ставлення школярів до навчальної діяльності, розвивається прагнення глибше пізнавати предмет, що вивчається, а також стимулюється розумова та пізнавальна діяльність учнів, підвищується ефективність навчання.
3. На розвиток пізнавальної активності та творчого мислення велике значення має розгляд різноманітних способів вирішення завдань, ознайомлення з різними методами, які існують в математичних дослідженнях, закріплення їх в практичній діяльності. Завдання є алгоритмічними та евристичними.
Роль алгоритмічних задач у навчанні математики в початковій школі дуже важлива. Рішення таких задач швидко й легко можуть призвести до бажаних результатів, а незнання алгоритмів здатне призвести до численних помилок, втрати часу і, як наслідок, невпевненості в собі.
У будь-якому класі завжди знайдеться учень, який мислить відмінно від інших, тобто нестандартно. Тому після рішення деяких завдань можна попросити вирішувати задачу по-іншому. Наприклад, рішення задач на додавання та віднімання, пошук вірної відповіді та ін. [14, с. 61].
Магістр