Синдром «емоційного вигорання» у працівників медицини: особливості прояву та профілактика» (ID:1082095)

ВСТУП Важливість цього дослідження полягає в тому, що сьогодні спостерігається не тільки значне розширення кількості симптомів, але й збільшення кількості професій, які піддаються ризику емоційного вигорання. До таких професій належать соціальні працівники, лікарі, вчителі, політики, менеджери та юристи. Як наслідок, синдром емоційного вигорання (СЕВ) став «хворобою» соціальних і комунікативних професій. Особливий характер роботи представників цих професій, особливо медичних працівників, відрізняється тим, що вони стикаються з численними ситуаціями високої емоційної інтенсивності і високої когнітивної складності міжособистісного спілкування, що вимагає від професіоналів значного внеску в уміння встановлювати довіру і управляти емоційною напруженістю ділового спілкування. Поширеним симптомом і причиною організаційного стресу є наявність внутрішнього конфлікту між вимогами організації, привабливістю роботи в ній та очікуваннями працівника і його реальною компетентністю. Вигорання найнебезпечніше на ранніх стадіях виникнення. Як правило, "вигорілі" працівники здебільшого не усвідомлюють своїх симптомів, і саме їхні колеги першими помічають зміни в їхній поведінці. Дуже важливо розпізнати ці симптоми на ранній стадії та організувати відповідну систему підтримки для таких працівників. Особливу увагу слід приділяти виявленню факторів, що призводять до розвитку цього синдрому, і враховувати їх при розробці профілактичних програм. Профілактика емоційного вигорання повинна охоплювати широкий спектр заходів, які, з одного боку, пом'якшують вплив організаційних стресорів, а з іншого – активізують особистісні ресурси персоналу для ефективного подолання негативних наслідків професійного та організаційного стресу. Розробка профілактичних і реабілітаційних програм для зниження ризику вигорання має здійснюватися психологами на основі результатів аналізу стресорів в організаційному середовищі та психологічної діагностики особистісних особливостей стресових працівників. У науковій літературі відсутнє цілісне уявлення про причини, специфіку проявів, ознаки та шляхи подолання емоційного вигорання у медичних працівників. Тому метою даного дослідження було вивчення природи, ознак та методів профілактики емоційного вигорання на прикладі медичних працівників. Виходячи з актуальності та мети дослідження, були поставлені такі основні завдання: 1. визначити сутність, ознаки, компоненти та чинники емоційного вигорання; 2. описати особливості прояву та профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників; 3. розробити експериментальний дизайн для дослідження наявності синдрому емоційного вигорання у медичних працівників та проаналізувати отримані результати; 4. описати методи психологічної саморегуляції для профілактики емоційного вигорання у медичних працівників. Об'єктом дослідження є феномен синдрому емоційного вигорання. Предметом дослідження є ознаки, чинники та заходи профілактики синдрому емоційного вигорання у медичних працівників.