Зміст
Вступ _
1. Теоретична частина_
1.1. Стан галузі охорони здоров’я в Україні_
1.2. Значення та місце Державної СЕС в системі охорони здоров’я_
1.3. Організація та зміст роботи санітарно – епідеміологічної служби_
1.4. Основні завдання і функції СЕС на сучасному етапі_
2. Аналітико-дослідницька частина_
2.1 Коротка характеристика Броварського району та його демографічні показники_
2.2 Аналіз стану кишкових інфекцій в Броварському районі_
2.3 Зв`язок СЕС з лікувально-профілактичними закладами_
2.4 Матеріально - технічне забезпечення СЕС по діагностиці кишкових інфекцій_
2.5 Надання платних послуг та фінансування СЕС_
2.6 Діяльність бактеріологічної лабораторії по дослідженню кишкових інфекцій_
2.7 Структура, обов’язки та кадрове забезпечення епідеміологічного відділу з розділу кишкових інфекцій_
3. Проектно-рекомендаційна частина
3.1. Заходи щодо подальшого вдосконалення профілактики захворюваності в Броварському районні_
3.2 Аналіз розповсюдження інфекційних хвороб та ефективність проведення протиепідемічних заходів_
Висновки _
Список використаної літератури _
В країні продовжуються реєструватись масові захворювання гострими кишковими інфекціями. Більшість масштабних спалахів пов’язані з вживанням населенням заражених в процесі виробництва молочних продуктів,особливо сметани.
Основними причинами напружених епідемічних обставин являються: інфікована продукція підприємств молочної промисловості, громадського харчування, води, — унаслідок серйозних недоліків у водопостачанні, каналізуванні, а також незадовільний санітарно-технічний стан харчоблоків дитячих оздоровчих і дошкільних установ, грубі порушення технологічного режиму, санітарно-противоепідемічних норм і правил, низький рівень професійних і гігієнічних знань працівників цих підприємств. В той же час, робота органів і установ санітарно-епідеміологічної служби не завжди направлена, в належній мірі, на виявлення і нейтралізацію головних шляхів передачі кишкових інфекцій. В повсякденній роботі санітарно-епідемічні станції нерідко не мають в розпорядженні свої детальні схеми водозабезпечення і каналізування обслуговуваної території, постачання харчовими продуктами окремих підприємств, установ, мікрорайонів, населених пунктів, різних груп населення з урахуванням їх повного асортименту і підприємства виготівника, що не дозволяє оперативно виявляти діючі шляхи і чинники передачі інфекції і здійснювати цілеспрямовані профілактичні заходи. Головні державні санітарні лікарі союзних, автономних республік, країн, областей не використовують в повній мірі надані їм права, не пред'являють вимоги до керівників міністерств, відомств, підприємств і установ не виконуючих заходу щодо попередження розповсюдження кишкових інфекцій. Повсюдно виявляються серйозні недоліки в організації діагностики гострих кишкових захворювань в поліклініках, амбулаторіях, на станціях швидкої і невідкладної медичної допомоги. Унаслідок низького рівня надання медичної допомоги, незадовільної організації профілактичної роботи, збільшилася смертність дітей від гострих кишкових інфекцій. Недостатньо проводиться санітарна пропаганда гігієнічного навчання але питанням профілактики кишкових інфекцій, особливо, серед працівників харчових підприємств і осіб, до них прирівняних, батьків дітей перших літ життя. Слабо притягуються до цієї роботи друк, радіо і телебачення. Отже, впровадження та організація роботи по профілактиці найпоширеніших захворювань на кишкову групу інфекцій на сьогодні є актуальною темою дослідження.
В процесі написання курсової роботи всі завдання виконані, а саме: було розкрито стан галузі охорони здоров’я в Україні, проаналізовано стан галузі охорони здоров’я в Україні, проаналізовано стан захворюваності на кишкові інфекції в Броварському районі.
В процесі аналізу було виявлено: що на протязі останніх років в районі не реєструвалась захворюванність черевним тифом. Хронічних бактеріоносіїв збудника черевного тифу немає, але в населених пунктах, де в попередні роки мали місце випадки захворювання черевним тифом, розроблені плани їх оздоровлення. Особи, які перехворіли на черевний тиф стоять на обліку санепідемстанції.
Спалахи сальмонельозу не реєструвались ні в організованих колективах ні в сімейних вогнищах. Діти від 0-до 7 із організованих колективів не хворіли. Серед школярів були поодинокі випадки захворювання. В основному переважає сальмонела ентерідітіс, 8 випадків тіфімуріум.
В поточному році з профілактичною метою попередження кишкових інфекцій лабораторним контролем охоплено комунальний, всі відомчі та всі 45 сільських водогонів. Лабораторіями СЕС досліджено 325 проб води на мікробіологічні та хімічні показники. У всіх населених пунктах досліджені проби води відповідають які відповідають ГОСТу “Вода питьевая” по мікробіологічним показниках.
Рівень захворюваності ГКЗ носить характер спадів і підйомів. В порівнянні з 2002 роком показник ГЕК за 2001 знизився на 1,0. Сума ГКЗ в 2003 та 2004 роках має тенденцію до росту на 1,4.
Кількість захворювань ГЕК у місті вища від району в середньому на 15 %, як із встановленими ГЕК, так і з невстановленою етиологією. Потрібно відмітити, що в районі не було спалахів ГКЗ в організованих колективах, це були поодинокі випадки, як в ДДЗ, так і в школах всього району.
Рівень захворюваності дизентерією в 2002 році був нижчий на 2,2 ніж в 2001 році. В 2004 році захворюваність на дизентерію має тенденцію до росту на 1,4. 35 випадків в 2004 році проти 25 випадків в 2003 році.
Захворюваність вірусним гепатитом « А» за всі звітні роки в основному підвищувалась з 09 по 12 місяці, як серед дорослого населення, так і серед школярів. Причина захворювання- це неорганізований відпочинок як на морі, так і на річках в наметах, квартирах і т.п.
Вірусний гепатит А в 2002 році має тенденцію до зниження на 1,3 (88 випадків) проти 2001 року (119 випадків).
На основі проведеного аналізу було запропоновано основні напрямки профілактики кишкових інфекцій, а саме: профілактика захворювання найтіснішим чином пов'язана з суспільно-державними заходами по оздоровленню населення і створенню найсприятливіших умов життя. Це — заходи щодо гігієни праці і живлення, комунальної гігієни, по підвищенню матеріального і культурного рівня населення. Для профілактики кишкових хвороб фахівцями Броварської СЕС проводиться ряд заходів санітарно-гігієнічного характеру, направлених на нейтралізацію можливих джерел інфекції, а головним чином, на переривання шляхів розповсюдження:
1) Санітарно-епідеміологічне обстеження місцевості, що проводиться при освоєнні нових земель, споруді населених пунктів, промислових підприємств і інших об'єктів. Воно ставить собі за мету вивчення санітарного стану території, інфекційної захворюваності, виявлення соціальних і природних чинників, які можуть впливати на виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб.
2) Боротьба з гризунами (дератизація) як можливими джерелами інфекції. Проводиться в населених пунктах, житлових і інших приміщеннях. Особливо велике значення має в природних вогнищах.
3) Санітарний нагляд за водопостачанням, полягаючий у виборі водного джерела, контролі за санітарним станом джерела і якістю води з бактеріологічними дослідженнями.
4) Санітарний контроль за очищенням населених місць, тобто за видаленням і обеззараженням нечистот, сміття і стічних вод, боротьбою з мухами.
5) Харчовий санітарний нагляд, що полягає в контролі за дотриманням правил виробництва, зберігання, транспортування і продажу продуктів харчування в харчових підприємствах, установах громадського харчування і торговельній мережі. Особливо важливий такий нагляд на м'ясокомбінатах, молокозаводах, молокотоварних фермах і харчоблоках дитячих установ.
6) Профілактична дезинфекція (обеззараження) в лікувально-профілактичних установах, лазнях, плавальних басейнах, харчових і промислових підприємствах, гуртожитках, вокзалах і інших місцях скупчення людей і загального користування
Магістр