Корекція дисфункції скроневої кістки (ID:412976)
Зміст
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ …..………………….………………. 4
ВСТУП ……………………...………………………………………………... 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………..
10
1.1. Фактори ризику виникнення дисфункції скронево-
нижньощелепного суглоба ………………………………….………………
10
1.2. Сучасні погляди на патогенез дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба …………………………………………………..
14
1.3. Особливості формування клінічних проявів та диференціальна діагностика у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба ……………………………………………………………………….
19
1.4. Взаємозв’язок дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба
з порушенням постави у людей молодого віку ………………..…………..
22
1.5. Застосування методів фізичної реабілітації при дисфункції
скронево-нижньощелепного суглоба ………….……………………………
24
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ …….………….
27
2.1. Загальноклінічні методи обстеження ……….………………………… 27
2.2. Клініко-функціональні методи обстеження …………………………… 29
2.3. Клініко-інструментальні методи ………………………………………. 31
2.4. Методи анкетування ……………………………………………………. 31
2.5. Методи статистичної обробки отриманих даних …………….………. 40
2.6. Методи реабілітації ………………………………...…………………… 40
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ
ПРОГРАМ У ПАЦІЄНТІВ МОЛОДОГО ВІКУ З ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА ……………………….
46
3.1. Дизайн дослідження та загальна характеристика обстежених пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба …………..
46
3.2. Результати клініко-функціональних, клініко-інструментальних методів обстеження та анкетування пацієнтів з дисфункцією
скронево-нижньощелепного суглоба …………………….…………………
47
3.3. Порівняльна оцінка результатів застосування програм реабілітації
у пацієнтів з дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба ….……
52
3.4. Створення програм реабілітації та алгоритмічне моделювання проведення реабілітації у пацієнтів з ДСНЩС ……………...……………..
54
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………...
57
ВИСНОВКИ ….………………………………………………………………. 64
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ….………………………………………… 66
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………… 67
Звертайтесь. ел.пошта irenka@i.ua
Fb https://www.facebook.com/profile.php?id=100017248744751
Зразок роботи
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АСГ – артросонографія
ДСНЩС – дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба
ЕМГ – електроміографія
ММТ – мануальне мʼязове тестування
ОПП – обʼємний пневмопресінг
СНЩС – скронево-нижньощелепний суглоб
ТТ – тригерна точка
ВСТУП
Актуальність дослідження. Клінічні дані дослідників вказують, що порушення скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) є у 25–65 % населення, причому часто в молодому віці [18, 67]. При обстеженні здорових дітей, підлітків та осіб молодого віку симптоми або окремі ознаки функціональних порушень СНЩС були виявлені у 51,1 % обстежених осіб, пік їх поширеності припадав на 22–25 років [18]. Згідно з іншими літературними джерелами частота дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба (ДСНЩС) серед дорослого населення становить від 5 до 50 %, а серед пацієнтів, які звертаються за стоматологічною допомогою 70–95 % [33].
СНЩС є складним суглобовим зʼєднанням в організмі людини. Інконгруентність суглобових поверхонь створює нестійкість внутрішньосуглобових взаємовідносин, їх повну залежність від змикання зубних рядів і стану жувальної мускулатури [2]. В основі патологічних змін в СНЩС велику роль відіграє дисфункція жувальної мускулатури на тлі порушення її іннервації, що приводить до дискоординації жувальної функції та рухів СНЩС і формування травматичної оклюзії [30]. Погляди на виникнення м’язово-суглобової ДСНЩС практично охоплюють всі сторони життя людини, де будь-який з несприятливих факторів може стати причиною хвороби [6, 39 ,66], одним з них є вплив факторів центрального походження (нервово-психічних стресів, захворювань нейроендокринної системи, змін імунологічної реактивності організму), що може приводити до порушень нейро-м’язової регуляції жувального апарату [67]. Синдромом ДСНЩС страждає велика категорія хворих із залученням в патологічний процес і скелетної мускулатури голови та шиї [66].
Wolff H.G. експериментально довів, що тривалі скорочення м’язів, які спостерігають при емоційному напруженні, можуть
Інші роботи з даної категорії: