Зразок роботи
Примітка: В даній науковій статті експериментально досліджено реальні причини розвитку варикозного розширення вен тканин тазової формації, а також розроблено власну методологію дослідження та лікування цієї хвороби, результативність якої підтверджено на практиці.
Пропонована медикаментозна терапія здатна не лише зменшити прояви варикозу на ранніх та проміжних стадіях розвитку, але й відновлювати тканини вен, візуально видозмінювати їх колір до судин, а також покращувати загальний стан організму, внутрішніх органів і шкірних покривів.
АНОТАЦІЯ (Abstract)
Варикоз – одне з найпоширеніших захворювань вен і, водночас, доволі розповсюджена хвороба, яка місцево вражає судини й призводить до їхніх непоправних аномальних онковидозмін, що в подальшому, за відсутності вчасної належної лікарської допомоги, може переходити в хронічний стан і призводити до місцевої деформації вени, чи її частини, або венозної гілки, та супроводжуватися додатковими ускладненнями, зокрема, розвитком венозної недостатності, тромбофлебіту й венозного тромбозу, а на особливо задавнених стадіях до хронічного інфекційного тромбозу і пігментаційного тромботичного веноїдиту, що становить значну загрозу для здоров’я, тому потребує термінового лікарського втручання. В іншому випадку, особливо за умови вживання шкідливої хімічної їжі та напоїв, процес призводить до тромботичної меланомізації уражених венозних ділянок, наслідком яких є трофічні виразки, меланомний некроз венозних й прилеглих до них тканин і некротичні видозміни поверхневих ділянок уражених зон, що свідчить про незворотність процесу. А завершується все тим, що дані некротичні ділянки стають нездатними до поверхневих загоювань, запальні процеси активно поширюються, некрозні ділянки насичуються інфекцією та, як наслідок, погіршується загальний стан пацієнта. На такому етапі вилікувати хворобу стає вже практично неможливо, однак, якісна лікарська допомога здатна покращити самопочуття, зменшити наслідки й послабити перебіг процесу.
Варикозному розширенню вен найдужче піддаються тканини тазової формації та органи черевної порожнини, відносно рідше – тканини нижніх кінцівок, серцево-кардіальної і легенево-бронхіальної систем, а ураження вен верхніх кінцівок та обличчя на практиці трапляється вкрай рідко, але поодинокі випадки також відомі. Тож хвороба становить значну загрозу, що власне й підвищує наукову цінність розробки методологій її лікування.
Найбільш загрозливим в даному випадку є варикозне розширення вен тканин тазової формації й органів черевної порожнини, оскільки окрім загальних зовнішніх причин масового впливу, загрозливість доповнюється місцевою фізіологічною придатністю, розвитком м’язевої системи і ваговим навантаженням, що значно утруднюється складністю місцевої діагностики судин тканин тазової формації та неможливістю вчасної діагностики судин органів черевної порожнини, що додатково ускладнює процес вчасного надання допомоги, тому вибір теми дослідження зупинився саме на цих системних елементах.
Методами дослідження варикозного розширення вен тканин тазової формації обрано загальноклінічні й спеціальні методи дослідження, зокрема: загальне магнітно-резонансне типографічне обстеження судинної й венозної систем, місцеві зовнішні: лазерний та ультразвуковий сканінг вен тазової системи, рентгенологічну флебографію і флексаційний скринінг венозного наповнення поверхневих тканин, й місцеві внутрішні: адвенсна відеографія лона та репродуктивних залоз, дерозна веноїдальна візіометрія тканин коралового сплетіння і дерії, відеографічна ендоскопія кишечника, які доповнились температурною термометрією, візуальними обстеженнями з пальпацією і оцінкою рівня інтенсивності болю. А дослідження вен органів черевної порожнини в даний час є неможливим, з технічних причин, тому розгляд цього питання відкладається до моменту розробки відповідного діагностичного обладнання необхідного рівня ультразвукової чутливості.
Результати дослідження полягають в розробці алгоритму діагностики та лікування пацієнтів з венозним розширенням вен тканин тазової формації, який дозволяє підібрати індивідуальну методику профілактики й лікування, та визначити тактику лазерного і малоінвазивного оперативного втручання, а також розробити комплекс заходів з метою уникнення рецидиву хвороби.
Проведене дослідження дало можливість виявити причини варикозу тазової формації і шляхи його уникнення. Як наслідок, розроблено алгоритм лікування та сформовано терапевтичний комплекс. Отримані результати підтвердили якість пропонованої діагностики, показали дієвість лікувальної методології й відновної терапії, практичне застосування яких допомагало зменшити прояви, послабити перебіг та сповільнити розвиток хвороби.
Ключові слова: варикоз, тромбофлебіт, тромбоз, больовий синдром тазового дна, біль в тканинах родового, анального шляху, варикозне розширення вен
Магістр