Менеджмент соціально-культурної діяльності (ID:1126754)

Вступ У міру входження України в ринок менеджмент у сфері культури почав набувати особливого значення. У цьому твердженні немає жодного перебільшення. Практика показує, що будь-яка творча діяльність потребує матеріальному, насамперед фінансовому, забезпеченні. Але добре відомо, що саме щедре фінансування може перетворитися на розтрату при відсутності грамотного, успішного менеджменту. Крім того, сучасні організаційні технології у багатьох випадках дозволяють домогтися досить високого рівня фінансування культури за умови їх успішного застосування. Таким чином, професійний менеджмент у сфері культури все більшою мірою стає своєрідним фундаментом ефективної соціально-культурної діяльності. Саме цим і визначаються практичний сенс і значення навчальних матеріалів та курсів, присвячених менеджмент-технологіям, орієнтованим на дану область застосування. Менеджмент в соціально-культурній сфері представляє для нас особливий інтерес. По-перше, тому що в його технологічному змісті розкривається все багатство менеджменту взагалі - як уже говорилося, у сфері культури діють самі різні фірми. По-друге, перспективи такого розгляду важливі для з'ясування можливостей співпраці зі сферою культури інших сфер ділової активності. Головна особливість менеджменту в соціально-культурній сфері полягає в тому, що гроші в цій сфері заробляються переважно не на основі простої комерції, а на основі залучення коштів зацікавлених донорів: спонсорства, патронажу, благодійності. По-третє, ще більш очевидно інша обставина - наростання вимог до менеджментної компетентності фахівців і працівників соціально-культурної сфери. Перехід від суто адміністративно-розподільчої технології управління сферою до все більш широкого використання економічних методів, від чисто дотаційного бюджетного фінансування структур до фінансування програм, до конкуренції за бюджетні кошти, необхідності широкого залучення позабюджетних коштів, ідеологічний і політичний плюралізм, господарська самостійність - все це радикально змінює вимоги до професіоналізму менеджера в соціально-культурній сфері. Якщо раніше він бачив себе переважно працівником «ідеологічного фронту», педагогом-вихователем, то тепер він повинен бути практично орієнтований в технології маркетингу в комерційній та некомерційній діяльності, бути економічно і юридично грамотним фахівцем, коротше кажучи - бути повноцінно компетентним у питаннях менеджменту, без всяких знижок на горезвісну «специфіку» сфери. Більш того, сама ця специфіка полягає зовсім не в «усіченому» менеджменту, а навпаки - в його розширювальному застосуванні. Соціально-культурна сфера включає в себе діяльність як суто некомерційну (нонпрофітний), так і комерційну (платні послуги), як місцевого, так і (у тому числі - стосовно до того ж виду діяльності) міжнародного масштабу.