Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ГОТЕЛЮ
1.1 Зміст, сутність та завдання організації праці на підприємстві
Організація праці — спосіб зв’язку безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для досягнення високих кінцевих соціально-економічних результатів.
В умовах регульованої на всіх рівнях ринкової економіки можна виділити економічні та психосоціальні завдання вдосконалення організації праці. Економічні завдання стосуються досягнення максимальної економії матеріальної праці, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та надання послуг належної якості.
Психосоціальне завдання передбачає створення таких умов праці, щоб забезпечити високий рівень трудової компетентності персоналу, зайнятого на виробництві. Крім того, співробітники повинні відчувати задоволення від роботи, яку вони виконують [1, c. 98].
Наукова теорія праці вперше була втілена в тейлоризмі (понад 100 років тому), і її подальший розвиток включав переходи до таких понять, як «збагачення праці», «автономні групи», «гуманізація праці», а потім як «індустріальна демократія», «соціальна конвергенція» продовжує розвиватися як частина ширших економіко-соціологічних і політичних ідеологічних теорій.
Організація роботи підприємства в основному включає такі аспекти:
1. Поділ праці та кооперація за певними трудовими функціями та науковий поділ праці на виробництві об’єднують працівників у виробничий колектив;
2. Організація та утримання робочого місця, що сприяє раціональному використанню робочого часу;
3. Нормування праці, яке передбачає встановлення норм витрат праці, виробництва продукції та надання послуг як основи організації праці та визначення продуктивності праці;
4. Організація відбору та розвитку працівників, а саме планування талантів, профорієнтація та професійний відбір, підбір персоналу, підвищення кваліфікації, планування кар’єри тощо;
5. Оптимізувати режим праці та відпочинку, встановити найбільш розумне чергування часу праці та відпочинку між заняттями, тижнями та місяцями. перерви, зміст і тривалість яких повинні максимально сприяти досягненню високої працездатності протягом робочого часу;
6. Раціоналізація трудових процесів, прийомів і методів праці базується на узагальненні передового досвіду. Такий спосіб роботи для забезпечення найменшої кількості витраченого часу вважається розумним;
7. Поліпшення умов праці, включаючи мінімізацію виробничих ризиків, важких фізичних і психічних навантажень, створення системи охорони праці та безпеки;
8. Зміцнювати трудову дисципліну та вдосконалювати творчу діяльність працівників;
9. Заохочення та винагороди [2, c. 128].
Організація праці на підприємствах і в окремих галузях виробництва здійснюється в певних формах, вид яких залежить від таких основних факторів: рівня науково-технічного прогресу, системи організації виробництва, психологічних факторів, особливостей екологічного середовища, психологічних факторів, особливостей навколишнього середовища. і багато факторів, що визначаються характером завдань, що вирішуються різними частинами системи управління. Організація роботи змінюється та вдосконалюється у відповідь на зміни цих факторів.
Магістр