Зразок роботи
1.1 Науковий погляд на кар’єру
Кар’єра (від італійського carriera – біг, життєвий шлях, поприще; від лат carrus – віз, візок) - це швидке і успішне просування в області суспільної, наукової, службової та іншої діяльності, досягнення популярності і слави, або матеріальної вигоди [5, с. 263].
Кар’єра в організації як соціальний феномен представляє особливий інтерес для наукового дослідження. Важко знайти більш показовий предмет для аналізу соціальних наук, в якому пересікаються, з одного боку, соціальна сутність працівника (в тому числі його соціальний статус), з інший боку м його функціональне призначення в системі виробництва [14, с.68].
Для глибшого розуміння кар’єри як соціального, трудового і мотиваційного фактору пропонуємо розглянути різноманітні підходи та еволюцію даного поняття.
Д.М. Іванцевич і А.А. Лобанов в своїй публікації по кар’єрним питанням стверджували, що кар’єра м це індивідуально усвідомлена послідовність змін у поглядах, позиції та поведінці, пов’язаних з досвідом роботи і діяльності протягом трудового життя. Н.А. Горєлов подає таке визначення: кар’єра – це лінія просування працівника, що дозволяє реалізувати його потреби в поліпшенні матеріального становища, досягнення соціального статусу, підвищення владних повноважень і самореалізації.
С.І. Сотникова трактує визначення кар’єри наступним чином: це індивідуально усвідомлена позиція і поведінка, пов’язана з накопиченням та використанням зростаючого людського капіталу протягом робочого життя людини.
В.Ю. Іванов у своїй роботі «Управління кар’єрою менеджера: необхідність і основний зміст» пише, що кар’єра – процес професійного, соціально-економічного розвитку людини, виражений в його просуванні по щаблях посад, кваліфікації, статусів, винагороди та фіксується в певній послідовності займаних позицій, або розвиток людини і освоєння нею соціального (організаційного) простору.
3.2 Моделі кар’єрного зростання та їх значення
Просторова модель кар’єри – це наочне відображення кар’єрного шляху (кар’єрної лінії, кривої, ламаної тощо), тобто виражена в реальних досягненнях (або пропонованих до досягнення) відображена послідовність тих або інших конкретних позицій, які людина займає у соціальному просторі. Для цього в кожній системі координат (професійній, посадовій, статусній, монетарній) виокремлюють певні щаблі, які називають структурно-статусними; частіше й найкраще ці щаблі визначаються назвами посад. А власне лінією кар’єри є графік або схема в заданій системі координат із вказівкою займаних статусних щаблів і тимчасових інтервалів з їхнього досягнення.
В науковій літературі описано чотири основні моделі кар’єри: «трамплін», «сходи», «змія» і «роздоріжжя». Вони зручні тим, що велике розмаїття існуючих на практиці варіантів кар’єри можуть бути умовно зведені до цих чотирьох.
1. «Трамплін». Підйом службовими сходами відбувається шляхом отримання більш високих й краще оплачуваних посад. На певному етапі працівник займає вищу для нього посаду й намагається втриматися на ній протягом тривалого часу. А потім стрибок з «трампліна» – відхід на пенсію (чи взагалі із сфери суспільного життя). Така кар’єра є типовою для більшості людей, які не ставлять перед собою цілей просування по службі в силу ряду причин – особистих інтересів, невисокого завантаження, гарного колективу; коли займана посада влаштовує до самого виходу на пенсію.
Рис. 3.1 Схема кар’єрного росту «трамплін» [19]
Кар’єра «трамплін» найбільш характерна для керівників періоду застою в економіці, коли багато посад в центральних органах і на підприємствах займалися одними людьми по 20-25 років. З іншого боку, дана модель є типовою для фахівців і службовців, які не ставлять перед собою цілей просування по службі. У силу ряду причин: особистих інтересів, невисокою завантаження, гарного трудового колективу, набутої кваліфікації - працівників цілком влаштовує займана посада, і вони готові залишатися в ній до відходу на пенсію. Таким чином, кар’єра «трамплін» може бути цілком прийнятною в умовах ринкової економіки для великої групи фахівців і службовців.
Магістр