Зразок роботи
ВСТУП
Серед найважливіших проблем нинішнього соціально-економічного
розвитку, у тому числі і в Україні, є недостатній рівень ефективності
виробничо-господарської діяльності підприємств різних галузей
промисловості, розмірів та форм власності. Найбільш вагомим чинником
такого становища є низький рівень процесу управління ними, де, як
стверджують вчені та фахівці-практики, знаходяться найбільш вагомі резерви
вирішення відміченої проблеми.
Фундаментальною базою для вирішення проблеми підвищення якості
управління певними системами є, перш за все, організаційна складова. Вона є
найвагомішим чинником як у виробничій, так і в управлінській підсистемах
того, чи іншого підприємства. Це обумовлено первинною роллю
організаційної складової у створенні тих необхідних умов, у яких може
достатньо якісно та ефективно здійснюватися сам процес. Це особливо
стосується процесу управління, де предметом праці є управлінська
інформація. Її визначальною особливістю є багатоелементність, динамізм та
різноманітність. Без достатньо обґрунтованої та відповідно забезпеченої
організаційної основи існує завжди загрозлива проблема різкого зниження
вірогідності управлінської інформації. Це, в свою чергу, обумовлює
неможливість прийняття достатньо якісних та ефективних рішень. Такою
організаційною основою в системі управління є організаційна структура.
Здійснення процесу побудови раціональних (оптимальних)
організаційних структур управління підприємствами (ОСУ), перш за все, є в
нинішній час актуальною практичною проблемою. Але, як показують
результати досліджень, її практично без достатнього наукового
обгрунтування вирішити неможливо. Це обумовлюється складністю
проблеми, яка містить в собі як кількісні, так і чисто якісні складові, які не
допускають якогось перебільшення їх формалізації. Основним чинникомцього є людський фактор, який складає і основу, і серцевину такої системи як
підприємство. Ось чому, особливо в останні десятиліття, ведуться широкі
наукові дослідження багатьма вченими у напрямку успішного вирішення цієї
складної проблеми, яка потребує свого якісного вирішення.
Великий внесок у розвиток науки управління, зокрема, по розробці
раціональних ОСУ, внесли такі вчені як: Афанас`єв В.Г., Байдюк І.Ф.,
Боголюбов І.Н., Валуєв Б.І., Горошко В.І., Іспірян Г.П., Козлова О.В., Лагоша
Б.А.,Мальцева П.М., Mартиненко М.М., Мільнер Б.З., Попов Г.Х., Рапопорт
В.Ш., Солдатенко О.С., Франчук В.М., Шаркович В.Г., Шегда А.В. та багато
інших.
Ціль курсової роботи – розробка раціональної організаційної структури
управління на підприємстві.
Предметом дослідження виступають різні способи реалізації
організаційної структури управління.
Об'єктом дослідження є процес розробки організаційної структури
управління підприємством.
Ціль даної роботи дозволила сформулювати задачі, які вирішувались в
роботі, а саме:
ознайомитися із сутністю та значенням організаційної структури
управління;
розглянути методи побудови організаційної структури
управління;
визначити типи та види організаційних структур на підприємстві;
розглянути діяльність ПрАТ “Сєвєродонецьке об'єднання Азот”;
дослідити організаційну структуру управління ПрАТ
“Сєверодонецьке об'єднання Азот”
При написанні курсової роботи були використані методи аналізу,
індукції, узагальнення, синтезу, графічний, статистичний
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ
УПРАВЛІННЯ
1.1 Сутність та значення організаційної структури управління
Структура управління організацією, або "організаційна структура
управління" (ОСУ) - одне з ключових понять менеджменту, тісно зв'язане з
метою, функціями, процесом управління, роботою менеджерів і розподілом
між ними повноважень. В рамках цієї структури протікає весь управлінський
процес (рух потоків інформації і прийняття управлінських рішень), в якому
беруть участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації.
Структуру можна порівняти з каркасом будинку управлінської системи,
побудованим для того, щоб всі процеси, що протікають в ній, здійснювались
вчасно і якісно. Звідси та увага, що керівники організацій приділяють
принципам і засобам побудови структур управління, вибору їхніх типів і
виглядів, вивченню тенденцій зміни і оцінкам відповідності завдань
організацій [1, с. 68]