Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ
1.1. Визначення і сутність корпоративної культури в сучасному управлінні
У сучасних умовах, коли з ростом глобалізації світової економіки, злиття капіталів та інтернаціоналізації багатьох компаній світу економічні відмінності поступово зникають, найбільше значення для забезпечення конкурентоспроможності має саме чинник внутрішнього середовища організації або її корпоративна культура. Питання корпоративної культури стають усе більш актуальними останнім часом.
Сьогодні питання корпоративної культури, особливо у великих організаціях, дедалі більше привертає увагу теоретиків та практиків управління. Воно порівняно нове і недостатньо висвітлене з наукового погляду як в нашій країні, так і за кордоном. Як напрям дослідження корпоративна культура перетинається з такими науками, як менеджмент, соціологія, культурологія і психологія. Це призводить, з одного боку, до певних труднощів під час дослідження, а з іншого, – дає змогу якнайповніше використовувати корпоративну культуру як інструмент ефективного управління підприємством, який дає змогу значно підвищити продуктивність праці, звести до мінімуму плинність кадрів в умовах, коли конкуренція загострюється, і доводиться боротись за кожну копійку прибутку.
Існує чимало варіантів визначень корпоративної культури. Більшість авторів у своїх визначеннях називають в якості компоненту корпоративної культури цінності організації, тому можна стверджувати, що саме цінності є стрижнем корпоративної культури. Поняття культура вперше запропонував римський оратор Марк Тулій Цицерон для визначення філософії, як "культури ума" [1, с. 8].
Під корпоративною культурою розуміють систему особистісних і колективних цінностей, які сприймаються і поділяються членами організації, а також набір прийомів і правил вирішення проблеми зовнішньої адаптації та внутрішньої інтеграції працівників, що виправдали себе в минулому й підтвердили свою актуальність у сьогоденні [2, с. 398].
У корпоративній культурі виділяють ефект спадковості – передаються цінності, традиції, як і знання, що говорить про вічну категорію, а не змінну (природа, ресурси, техніка, люди). Таким чином, КК є зв’язуючим фактором взаємодії людей у процесі діяльності, що включає: категорію часу, категорію стану (стабільність) і систему цінностей, отже, це ефективніший інструмент управління, перевірений часом [3, с. 16 ].
Мета корпоративної культури — забезпечення високої дохідності фірми за рахунок максимізації ефективності виробничого менеджменту та якісного поліпшення діяльності підприємства в цілому за допомогою:
• удосконалення управління людськими ресурсами для забезпечення лояльності співробітників до керівництва і прийнятих ним рішень;
• виховання у працівників ставлення до підприємства як до свого дому;
• розвитку здатності і в ділових, і в особистих стосунках спиратися на встановлені норми поведінки, вирішувати будь-які проблеми без конфліктів [4].
Корпоративна культура є інструментом управління зі своєю специфікою, за допомогою якого можна створити ефективну організацію
Якщо розглядати корпоративну культуру і моделювання поведінки людей, то її можна вважати фактором психологічного впливу. Поведінка всередині організації відображає підхід до бізнесу, формує відносини на ринку. Корпоративна культура викресає міцний стержень організації, що дозволяє адаптуватися її учасникам до будь-яких змін завдяки сильній психологічній відпірності, вірності ідеалам і впевненості в доцільності своєї місії.
Магістр