Зразок роботи
82. Поняття комунікації та її роль у системі управління. Класифікація комунікацій.
Комунікація — процес обміну інформацією та змістовим значенням між двома або більше людьми (тобто передача інформації).
Комунікація також важлива і для функції контролю. Керівники потребують інформації стосовно того, що було виконано, аби правильно оці нити, чи досягнули цілей організації.
Розрізняють два основних канали інформаційного забезпечення керівників: 1) формалізований (по ньому рухається регламентована за формою, змістом і часом інформація з достатнім ступенем достовірності); 2) стихійний (керівникам некеровано надходить величезна кількість найрізноманітніших повідомлень, що не завжди об'єктивно відображають справжній стан речей, телефонні дзвінки, усні звертання або відповіді, службові записки, інформація багаточисленних нарад).
Метою комунікації є розуміння, осмислення переданої інформації.
Проте комунікація не обмежується простим передаванням інформації. Вона має здійснюватися таким чином, щоб надіслана інформація впливала на поведінку того, кому вона адресована, мотивувала його до певних дій. А це можливо у тому випадку, коли обидві сторони впевнені у тому, що рішення і відповідні дії на основі даної інформації змінять ситуацію на краще. Для цього інформація має бути достовірною, своєчасною, повною і релевантною (прямо чи опосередковано стосуватися об'єкта управління).
Комунікацію можна класифікувати по різних підставах. У залежності від мови повідомлення комунікацію поділяють на вербальну і невербальну. У вербальній комунікації використовують як передавач людську мову, тобто звукова мова – систему фонетичних знаків, що включають два елементи: лексичний і синтаксичний. Мова є самим універсальним засобом спілкування, що найбільше адекватно передає зміст повідомлення. Невербальна комунікація зв'язана з використанням не тільки жестів і рухів, але і предметів і малюнків, скажемо дорожніх знаків і світлофорів, релігійних символів, національної і державної символіки. Приблизно 30% населення Землі старше 15 років неписьменні, тобто не вміють ні читати, ні писати. Для спілкування вони використовують винятково усне мовлення (обходячи без письмової мови), а також невербальні символи і знаки.
83. Процес ко¬мунікації: модель; етапи елементи. Зворотний зв'язок та «шум» у процесі комунікації.
Комунікаційним називають процес, у ході якого дві чи більше особи обмінюються і осмислюють отриману інформацію, мета якої полягає в мотивуванні певної поведінки чи впливу на неї. Отже, елементами комунікаційного процесу в першу чергу є особи, що обмінюються інформацією – відправник та отримувач.
Дана модель передбачає, що інформація сприймається одержувачем так, як була відправлена. Проте комунікаційний процес не завжди буває ефективним, оскільки інформація при її передачі може викривлятися або втрачатися, що спричинятиме її неправильне розуміння і, як наслідок, прийняття неправильного рішення.
На сприйняття інформації отримувачем впливає багато чинників, які залежать як від його власних характеристик (рівень знань, емоційно-психологічний стан, вік), так і від стану середовища передачі інформації (організаційні, технічні перешкоди тощо). Тому відправнику інформації не слід обмежуватися простою її передачею, він мусить впевнитися у тому, що повідомлення сприйнято і осмислено адресатом саме так, як передбачалося. Для цього невід'ємним елементом комунікаційного процесу має бути зворотний зв'язок. Він значно зменшує чи усуває можливе спотворення інформації внаслідок так званого “шуму” (“шумом” вважається і неуважність співрозмовника, і наявність інших джерел інформації, і поганий технічний стан каналів зв'язку і специфіка стосунків “керівник-підлеглий” тощо).
Таким чином, елементами комунікаційного процесу є: 1. Відправник – особа, яка хоче донести свою ідею чи емоції до інших. 2. Повідомлення – це осмислене формулювання ідеї, закодоване певним чином для відправки адресату. 3. Канал – засіб, за допомогою якого повідомлення надходить до отримувача. 4. Отримувач – це адресат, особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує для себе її значення. 5. Зворотний зв'язок – це реакція отримувача на повідомлення, яка несе відправнику інформацію щодо того, наскільки вірно було інтерпретовано його вихідне послання.
Комунікаційний процес вважається завершеним, коли отримувач показав своє розуміння інформації відправнику. Для цього застосовується зворотний зв’язок, у ході якого і прояснюється, наскільки вірно зрозуміла інформація отримувачем. Отже, можна виділити такі етапи комунікаційного процесу: 1. Зародження ідеї. 2. Кодування інформації і вибір каналу передачі. 3. Передача ідеї. 4. Декодування (переклад символів відправника у думки отримувача, який дозволяє зрозуміти ідею). 5. Зворотний зв'язок.
Магістр