Контрольна робота з дисципліни "Менеджмент продуктивності" за заданим варіантом (ID:205575)

1. Теоретичні основи продуктивності праці на мікрорівні. Продуктивність праці – показник ефективності використання трудових ресурсів. Продуктивність визначається діленням вартісного обсягу виробленої продукції на середньорічну чисельність зайнятих (річна продуктивність праці) або на кількість відпрацьованих людино-годин (годинна продуктивність праці). Продуктивність – показник результативності та ефективності виробництва, що характеризує випуск продукції в розрахунку на одиницю використаних ресурсів та факторів виробництва (Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. – К.: Міжнар. екон. фундація, 2000). Підвищення продуктивності праці має значне економічне і соціальне значення на макрорівні і на мікрорівні. Зростання продуктивності праці на підприємстві дозволяє: • суттєво знизити витрати на виробництво і реалізацію продукції, якщо зростання продуктивності праці випереджає зростання середньої заробітної плати; • збільшити (за інших рівних умовах) обсяг виробництва продукції, а головне при її конкурентоспроможності - обсяг реалізації і зростання прибутку; • проводити політику щодо збільшення середньої заробітної плати працівникам; • більш успішно здійснювати реконструкцію і технічне переозброєння під-приємства за рахунок одержуваного прибутку; • підвищити конкурентоспроможність підприємства та продукції, забезпечити фінансову стійкість виробничої діяльності. Продуктивність праці в будь-якій організаційній системі може підвищуватись, якщо спостерігається одна з умов нижче: - обсяг продукції зростає, затрати зменшуються; - обсяг продукції зростає скоріше, ніж затрати; - обсяг продукції не змінюється, водночас затрати зменшуються; - обсяг продукції зростає при незмінних затратах; - обсяг продукції зменшується повільними темпами, ніж затрати. На мікрорівні необхідно розраховувати наступні показники продуктивності праці: виробіток продукції за виробленою чи реалізованою продукцією, або прибутку, трудомісткість, рентабельність і гранична продуктивність праці. Виробіток вимірюється кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу; припадає на одного середньооблікового працівника або робітника в рік (квартал, місяць). Розрізняють три методи визначення виробітку: натуральний, вартісний (грошовий) та трудовий.