Зразок роботи
ВСТУП
Культура організації — це система цінностей, філософія, яку поділяють усі працівники організації. Успіх організації залежить не лише від організації її окре¬мих структур, планування чи рівня технологій, а й від стилю Управління та культури організації. Ці нематеріальні чинники визначають „характер”, „стиль” або „дух” організації, її індиві¬дуальність. Дедалі більшого значення в організації менеджменту надають культурі організації. Поняття „філософія організації” включає легенди, ритуали і символи, які зрозумілі для всіх працівників і якими користують¬ся в повсякденній діяльності. Культура організації зміцнює внутрішні зв’язки між фахівцями і структурними підрозділами, сприяє посиленню мотивації працівників, забезпечує більш ефек¬тивну координацію контролю і планування порівняно з формаль¬ною системою.
Культура організації має три рівні, які визначають ступінь розвитку в конкретному випадку. Це рівень „поверхневої” куль¬тури організації, смисловий рівень „цінність”, рівень світоcприйнятних цінностей.
Рівень „поверхневої» культури. Перше враження від куль¬тури організації виникає в результаті контакту із зовнішнім об¬разом групи. До нього відносять видимі й відчутні елементи куль¬тури: манеру поведінки групи, яка представляє цю організацію, її мову, правила, зафіксовані в письмовому вигляді, а також розміри організації, технологію, продуктивність, фірмовий знак, місце на ринку. Символами поверхневої культури є також фірмовий одяг, знаки фірми, будівлі.
Смисловий рівень „цінність” є базовим для розуміння культури організації. Еталонні цінності й „постулати віри” формують еталони щоденної поведінки співробітників. Завдяки наявності системи цінностей, кожен працівник організації знає, як він повинен себе поводити та якого способу дії від нього очікують. Якщо цінності при ви¬рішенні певних проблем враховуються автоматично, то маємо справу з наявністю фундаментальних зміцнювальних основ, які набули вже характеру „світосприйнятних догматів віри”. Саме система цих цінностей визначає, що потрібно вважати добрим, істинним, розумним.
Корпоративна культура — це сукупність правил, звичаїв та ста¬лої практики в галузі корпоративного управління, яка не отримала нормативного закріплення в законодавстві та базується на загаль¬ному культурному рівні суспільства, нормах моралі, діловій прак¬тиці тощо.
При створенні організації основним джерелом корпоративної культури є її засновники і виконавча влада в особі вищого керів¬ника. Згодом культура починає виконувати роль об’єднуючого фактору, що дає членам організації почуття органі¬заційної ідентичності і породжує відданість корпоративним цінностям і переконанням. Кожен центр зайнятості, будь це держаний, обласний або базовий, має свій імідж, гарний або поганий, чи випадковий. Його формують багато факторів: компетентність керівника й працівників, системне забезпечення, оздоблення інтер’єру, чистота, інформаційність й відношення фахівців до роботодавців та безробітних.
Актуальність теми. В останні роки в економічній літературі та практичній діяльності приділяється значна увага культурі організації. Багато організацій та підприємств зайняли активну позицію у використанні її як фактору підвищення конкурентоспроможності, адаптивності, ефективності виробництва і управління.
Корпоративна культура впливає як на процес управління персоналом, так і на роботу підприємства в цілому. Чим вище рівень корпоративної культури, тим у меншій мірі персонал має потребу у чіткому регламентуванні діяльності, в директивах, настановах, детальних схемах і докладних інструкціях. До того ж, чим вище рівень корпоративної культури, тим вище престиж і конкурентоспроможність підприємства. Формування корпоративної культури організації є надзвичайно актуальним на нинішньому етапі соціально-економічного розвитку країни.
Необхідність дослідження зазначеної проблеми обумовлена тим, що її успішне вирішення позитивно вплине на діяльність державної служби зайнятості, зокрема сприятиме підвищенню її якості.
Зростання впливу організаційної культури на реальне положення справ у службі зайнятості жадає від керівництва посилення уваги до цього фактору.
Мета курсової роботи – є визначення місця корпоративної культури в державній службі зайнятості, її вплив на ефективність діяльності та визначення факторів забезпечення організаційної культури.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
вивчити теоретичні принципи корпоративної культури;
провести аналіз корпоративної місії та цілей організації;
провести аналіз атрибутів корпоративної культури центру зайнятості;
визначити основні елементи корпоративної культури, впровадження яких поліпшить організацію роботи в центрі зайнятості;
Об’єкт дослідження – процес управління центром зайнятості.
Предмет дослідження – організаційна культура центру зайнятості.
Інформаційною базою курсової роботи є дослідження сучасних спеціалістів у сфері стратегічного управління та проблем організаційної культури у центрах зайнятості. При проведенні дослідження використовувались нормативно – правові акти в галузі надання соціальних послуг.
У процесі роботи використовувались методи: системного підходу, соціологічного опитування, моделювання.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури.
Магістр