Розроблення стратегії організацій (ID:27761)

Вступ Розділ 1. Теоретичні основи розроблення стратегії організації 1.1. Роль стратегії планування в системі стратегічного менеджменту 1.2. Класифікація стратегій організації 1.3. Характеристика стадій процесу розроблення стратегій Розділ 2. Стратегічний аналіз середовища 2.1. Загальна характеристика господарської діяльності підприємства 2.2. Аналіз макро- та мезооточення 2.3. Аналіз внутрішнього середовища підприємства Розділ 3. Вибір стратегій за результатами swot-аналізу 3.1. Побудова матриці SWOT 3.2. Перегляд стратегічних альтернатив та вибір стратегії Висновки Список використаних джерел Додатки На основі проведених досліджень та зроблених аналізів в курсовій роботі можна зробити наступні висновки: Стратегічний розвиток є найважливішою складовою антикризового управління, оскільки дає змогу вчасно виявити зовнішні небезпеки й можливості підприємства, внутрішні сильні та слабкі сторони його виробничо-господарської діяльності й на основі оцінки ситуації розробити систему стратегій, спрямованих на запобігання кризи. Він не є відокремленим процесом, а являє собою органічну частину системи управління компанії загалом. Цикл стратегічного розвитку має довгостроковий період і містить у собі кілька циклів оперативного (середньострокового) управління, а останнє - кілька циклів поточного (короткострокового) управління, забезпечуючи безперервність процесу реалізації стратегії. Задачі управління в ході реалізації стратегії конкретизуються і передаються з контуру стратегічного розвитку в контур оперативного, а потім і в контур поточного управління. У силу цього стратегічне, оперативне й поточне управління мають єдиний за своєю природою механізм управління (систему механізмів), що включає економічні, мотиваційні, організаційні та правові механізми. Створення ефективного механізму управління є, поряд із розробкою стратегії, найважливішим результатом стратегічного управління. Розглядаючи визначення стратегії у вітчизняній і закордонній літературі, можна визначити три класифікаційних ознаки, за якими визначення поняття стратегії відрізняються одне від одного в різних авторів: - Стратегія як програма, план, напрямок. - Стратегія як дія, діяльність. - Стратегія як засіб Система стратегічного розвитку дозволяє досягти таких основних результатів: - Створити системний потенціал для досягнення цілей організації. Цей потенціал складається: з фінансових, сировинних і людських ресурсів, що входять в організацію виробленої продукції (послуг), що затребуються ринком; сформованого позитивного іміджу організації. - Другим результатом є структура організації та її внутрішніх змін, що забезпечують чутливість до змін зовнішнього середовища і відповідну адаптацію. Суть стратегічного розвитку полягає у формуванні уяви про середовище підприємства та вироблення загального уявлення про його перспективи у цьому середовищі. Формування таких уявлень базується не стільки на аналізі достовірної інформації про середовище, скільки на обгрунтувані допустимих гіпотез. Використання гіпотез замість достовірної та релевантної інформації для визначення перспективних напрямів діяльності підприємства диктується тим, що стратегічний розвиток здійснюється в умовах невизначеності про стан та зміни факторів середовища. Діяльність будь-якого підприємства (за виключенням монополістів) відбувається в конкурентному середовищі. Для успішного функціонування на конкурентному ринку підприємство повинно пропонувати споживачеві не те, що воно може виробляти, і не те, що уміє виробляти добре, а тільки те, що воно вміє робити краще за своїх конкурентів. Таке функціонування підприємства можливе лише за умов ефективного об‘єднання ресурсів, якими воно володіє з можливостями їх умілого використання для досягнення ринкових переваг. Принциповою характеристикою таких підприємств є стратегічна орієнтація усієї їхньої діяльності. Визначальною особливістю підприємства, що орієнтує свою діяльність на досягнення переваг над конкуруючими підприємствами, є використання стратегічного менеджменту. Це суттєво відрізняє його від тих підприємств, які діють на ринку на основі поточного та оперативного управління. Для таких підприємств характерне забезпечення взаємозв’язку між чітко вираженою сферою діяльності, ієрархією цілей та стратегіями, що забезпечують досягнення цілей. Модель стратегічного розвитку потребує нового переосмислення та вдосконалення в відповідності до принципів сучасного менеджменту, принципів об’єктно-цільового підходу та врахування синергійного ефекту. Використання об’єктно-цільового підходжу потребує переосмислення тлумачення складових елементів моделі стратегічного управління та обов’язково пошук форм ефективних взаємозв’язків між елементами двох блоків: стратегічного управління та реалізації стратегії. Реалізація моделі на практиці потребує наповнення та впровадження методології стратегічного розвитку, яка може бути представлена наступними методами: діагностики середовища організації, оцінки потенціалу організації, обгрунтування стратегічного вибору, реалізації контролю, обліку, стимулювання праці персоналу, задіяного в стратегічному управлінні. ТОВ «Підприємство «Авіс» спеціалізується на виробництві: меблів, столярних виробів, лущеного шпону, фанери клеєної, деревостружкових плит, продукції деревообробки. Вся продукція сертифікована, підкріплена нормативними документами на експорт. Продукція підприємства використовується в будівництві, тарній промисловості, меблевому виробництві, вагонобудівництві, стандартному будівництві. ТОВ «Підприємство «Авіс» здійснює свою діяльність на підставі повного господарського розрахунку, несе відповідальність згідно діючого законодавства за результати своєї господарської діяльності. Для досягнення поставлених цілей підприємства важливо знати потенційні можливості, а також слабкі сторони діяльності підприємства. Внутрішні сильні сторони, дозволяють підприємству використовувати можливості зовнішнього середовища, а слабкі сторони вказують на можливі небезпеки з боку зовнішнього оточення, які можуть виникнути. Ринкові можливості і загрози значною мірою визначають стратегію ТОВ «Підприємство «Авіс». Залежно від загальноекономічних умов, а також ситуації на меблевому ринку, майбутня діяльність ТОВ «Підприємство «Авіс» може бути як багатообіцяючою, так і безперспективною. В сфері маркетингу повинна проводитись обґрунтована політика щодо сприяння збуту, вивчення кон’юнктури ринку, реакції підприємства на створення нових потреб споживачів тощо. Також управління повинно базуватись на найбільш по можливості надійній інформаційній базі. Всі ці фактори у взаємозв’язку забезпечать досконалу конкурентну реакцію для підприємства. Ринок орієнтований на застосування нових видів продукції. Ріст попиту на двері та вікна з дерева пов’язані з потребою клієнтів у комфорті, якості, надійності створює нові можливості для ділової активності підприємства.