Психологія брехні у роботі з людьми (ID:333580)

ВСТУП На сьогоднішній день організації відіграють більш важливу роль у нашому повсякденному житті, ніж будь-коли раніше. Кожного разу, коли ми користуємося мобільним телефоном, вмикаємо світло, телевізор чи сідаємо за кермо автомобіля, ми входимо у контакт з організаціями і потрапляємо в певну від них залежність. А це означає, що багато організацій взаємодіють з людьми та між собою. Одни із важливих елементів організації є колектив, який складається з менеджерів , керівників, бухгалтерів та інших важливих осіб. Атмосфера та стосунки в колективі завжди впливають на діяльність організації. Однією з проблем, які можуть існувати в колективі є брехня. Як прийнято вважати, брехня або обман – це феномени, які притаманні лише людському суспільству. Брехня – суперечливий, багатоплановий, вкрай заплутаний психологічний феномен, що вимагає глибокого, детального вивчення. У соціальних відносинах обманювати доводиться часто, а особливо в колективі, для досягнення власних цілей. Для того, щоб компанії змогли уникнути обман, проводяться різні тренінги та тести, щоб дізнатись, хто вдається до брехні,а хто ні. Також надаються різні рекоментації та навчання для керівників і менеджерів для виявлення брехні в колективі. Існує велика кількість робіт, які досліджували значення та сутність брехні: Аврелій Августин „Про брехню” „De Mendacio” і „Проти брехні” „Contra Mendacio”, Фрідріх Ніцше „Людське, занадто людське”, Платон „Держава”, Пол Екман „Психологія брехні”, Чарльз Форд „Психологія обману. Як, чому і навіщо брешуть навіть чесні люди” та інші. Метою курсової роботи є: вивчення поняття брехні у роботі із людьми ; його виникнення та вплив на колектив; проведення тренінгів та тестів в організації „Лембергміт” для з’ясування хто з працівників піддається брехні; введення певних методів боротьби із обманом в колективі для уникнення конфліктів між людьми та зниження продуктивності діяльності організації. Предмет дослідження курсової роботи психологія брехні у роботі з людьми. Об’єкт дослідження курсової роботи ТзОВ „ЛембергМіт”. Для досягнення мети потрібно виконати такі завдання: - з’ясувати, історію виникнення та сутність брехні; - види, причини та методи виявлення брехні існують; - провести соціологічне дослідження з питань виявлення брехні у роботі з людьми в ТзОВ „ЛембергМіт”; - визначити, які існують наслідки брехні; - запропонувати певні методики та засоби боротьби із брехнею в колективі. Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг – 29 сторінок, основна частина розміщена на 21 сторінці. Загальна кількість використаних джерел – 14. Робота містить 1 таблицю, 9 рисунків. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ БРЕХНІ У РОБОТІ З ЛЮДЬМИ 1.1. Історія виникнення та сутність психології брехні у роботі з людьми Вивченню категорії „брехня” приділяли увагу ще мислителі доби Античності. Ще починаючи з Аристотеля і Платона, які намагалися з’ясувати сутність цього явища, його морально-психологічні аспекти, а також виробити рекомендації, як запобігти поширенню брехні. У Новий час М. Монтень, Н. Макіавеллі, А. Шопенгауер, Ж. Монтеск’є , а також російські філософи М. Бердяєв та В. Соловйов, французький науковець Ж. Дюпра та інші багато надавали цьому феномену уваги. На цей час розроблено теорії щодо формування і розвитку брехливості, з яких провідними вважаються концептуальні ідеї окремих дослідників брехні (А. Акименко, прагматична теорія комунікації П. Грайса, В. Знаков, А. Ленец, Ф. Савельєв, Л. Філонов, L. Anolli, S. Bok, R. Christie, S. Dik, P. Ekman, F. Geis, J. Kupfer, M. Lapinski, T. Levine, J. Mahon, D. De Paulo, O. Vrij та ін.). [2, с. 11] Д. ДеПауло довела, що брехня — дуже поширений комунікативний феномен, який включає в себе різноманітність ситуацій і тактик брехні. Автор пропонує модель брехні, що містить такі компоненти: зміст, тип і референт. • Зміст — емоція, дія, виправдання, досягнення і факт. [8] • За типом брехня буває: пряма брехня (неправда в чистому вигляді), перебільшення і тонка брехня (опускання важливих деталей). [8] • Референт брехні — це той, про кого (або що) брешуть (самоорієнтована чи орієнтована на інших). [8] Людина, вдаючись до брехні, може мати на меті, як зазначає С. Поварнін, і досягнення, і уникнення якихось наслідків. Також він дає певне визначення цього терміну: „Брехня – це форма поведінки, яка полягає в навмисному спотворенні дійсності для досягнення бажаної мети чи прагнення уникнути небажаних наслідків.Тоді, коли брехливість стає звичною формою поведінки, вона закріплюється і перетворюється на якість особистості”. [2, с. 98] Потрібно також знати й українських вчених, які приділили свій час означеному терміну, перелічимо таких: Т. Морозова (автор першої докторської 12 дисертації в Україні з психології про поліграф ), О. Баришполець (вивчає феномен брехні в інформаційному просторі), Д. Александров, В. Андросюк, О. Волошина, Л. Казміренко, В. Карпенко, О. Кудерміна, В. Кудря, О. Назаров, В. Шаповалов, котрі досліджують окремі аспекти методики, тестування на поліграфі, особливості вітчизняної поліграфології та ін. Брехня - висловлювання, з самого початку не є правдою, яке висловлено в такому вигляді навмисно. У повсякденному житті брехнею називають навмисну передачу інформації, для того щоб викликати в іншій людині переконання, яке сам передає вважає, що не відповідає істині. Помилковими можуть бути факти і відомості. Істинність або хибність інформації може бути неточною через нестачу даних. Брехня є одним з початків людини. Людський світ сам породжує для брехні безмежні можливості. Більшою мірою це пов'язано з низкою "роздвоєнь, що виражають атрибутивні моменти соціокультурного буття людини". І хоча саме роздвоєння не їсти брехня, вони настільки пов'язані, що при розвинутому роздвоєнні, брехня не може не мати місця. Наявність роздвоєнь вказує, що вже сама причетність індивіда до соціального суспільству призводить до появи у нього величезного, практично безмежного, внутрішнього простору, яке не тільки саме приховано від зовнішнього погляду, а й є "місцем", де може бути приховано будь-який зміст. При цьому, приховування має до брехні саме пряме відношення. По-перше, воно є складовою частиною будь-якої брехні. По-друге, приховування здійснюється за допомогою брехні. І нарешті, по-третє, це і є брехня, так як за допомогою його, інша людина вводиться в оману. Брехня - це повсюдне, ще все-таки не цілком вивчене з психологічної точки зору явище. Чому вона так рідко ставала об'єктом дослідження - вже само по собі цікаво. Можливо, тому що брехня так високо емоційна: дорослі пояснюють дітям, що не буває нікого гірше брехуна. За часів лицарів звинувачення у брехні було вагомою підставою для виклику кривдника на дуель. Але, незважаючи на таке негативне ставлення до цього пороку, ми всі брехуни: ми обманюємо оточуючих і самих себе.