Діяльність інформаційно-культурних центрів в Україні (ID:443169)

Вступ Впродовж усієї історії розвитку світової та вітчизняної дипломатії на дипломатичні представництва покладалася реалізація інформаційної функції, що передбачає як отримання та збір інформації всіма легальними способами, так і її поширення з метою забезпечення національних інтересів акредитуючої держави. В сучасних реаліях, коли інформація є одним із потужних глобальних ресурсів, відбувається перегляд механізмів та методів її використання і поширення представниками традиційної та неофіційної дипломатії. Однією з сучасних тенденцій у роботі дипломатичних установ провідних держав світу є масштабне впровадження інформаційних технологій у сферу міждержавного співробітництва, що свідчить про здатність такої консервативної сфери суспільної діяльності, як дипломатія, адаптуватися та давати відповіді на виклики сучасності. Потрібно наголосити, що важливими осередками забезпечення поширення інформації в контексті конструювання позитивного іміджу держав виступають культурно-інформаційні центри, які можуть функціонувати як самостій ні установи, так і як структурні підрозділи дипломатичних представництв. Міжнародний досвід свідчить, що саме ці установи здатні вирішувати широкий сегмент завдань не лише щодо активізації культурного, гуманітарного співробітництва, а й створення міцного фундаменту для міждержавної співпраці в інших сферах, завдяки використанню засобів так званого «м’якого» впливу. Безперечно, що діяльність культурно-інформаційних центрів має відбуватися в тісній взаємодії та координації з дипломатичними представництвами, адже це виступає запорукою реалізації узгодженої та послідовної стратегії зовнішньополітичного співробітництва. Здобутки діяльності культурно-інформаційних та культурних центрів, передусім західноєвропейських держав (Франції, Німеччини, Великої Британії) як суб’єктів культурної дипломатії й виступають каталізатором актуалізації питання щодо потенціалу та перспектив їх використання у розвитку міждержавної взаємодії. Дослідженням даного питання займається не так вже і багато науковців, серед них можна згадати таких як: Бабич Я. В., Глібова С. О., Єщенко М. , Зонова Т., Кучмій О. П., Ломачинська С., Принь О. В., Стадник І. Ю., Толочко О. та інші. Метою курсової роботи є дослідження особливостей діяльності інформаційно-культурних центрів в Україні. Об’єктом дослідження є інформаційно-культурні центри в Україні. Предметом дослідження є особливості діяльності інформаційно-культурних центрів в Україні. Метою роботи продиктовані основні завдання:  провести загальнотеоретичну характеристику особливостей діяльності інформаційно-культурних центрів як суб’єктів популяризації іміджу різних держав світу;  дослідити сучасний стан та тенденції розвитку інформаційно-культурних центрів в Україні;  дослідити особливості розвитку інформаційно-культурних центрів України закордоном Під час виконання курсової роботи використовувалися методи аналізу, характеристики, порівняння та узагальнення. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.