Менеджмент (ID:528852)

ВСТУП Незмінними цілями розвитку кожної країни є приріст ВВП на душу населення, науково-технічний розвиток, підвищення рівня життя та соціальних стандартів. Інтеграція української економіки у світовий економічний простір, її нестійкий характер, процеси глобалізації, посилення впливу інноваційних інформаційних і комунікаційних технологій вимагають від сучасних науковців пошуку новітніх теоретичних підходів, шляхів і методів економічної стабілізації, напрямів подальшого розвитку вітчизняних підприємств та соціально-економічної інфраструктури країни. Реалії української економіки пріоритетним чинником ефективного господарювання визначають взаємодію господарюючого суб’єкта з його соціальним середовищем. Віддається перевага гуманістичному підходу в управлінні, зростає роль соціальної корисності організації, що створюють перспективи розвитку окремим фірмам, галузям та суспільству в цілому. 1. Соціально-економічні показники діяльності організації Одним з основних вимог функціонування підприємств та їх асоціацій в умовах ринкової економіки є беззбитковість господарської та іншої діяльності, відшкодування витрат власними доходами та забезпечення у визначених розмірах прибутковості, рентабельності господарювання. Головне завдання підприємства - господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку для задоволення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу та інтересів власника майна підприємства. Мета аналізу об'ємних показників діяльності - виявлення, вивчення та мобілізація резервів зростання доходів, прибутку, підвищення рентабельності при поліпшенні якості обслуговування покупців.. Однією з основних завдань аналізу є також вивчення економічної доцільності та ефективності розподілу і використання прибутку. Комплексний підхід до вивчення кінцевих результатів комерційної діяльності дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення по ходу поточної діяльності, сприяє вибору кращих варіантів дій у перспективі. Соціальне планування спрямоване на використання соціально-психологічних факторів підвищення ефективності виробництва, розвиток творчої активності пра¬цюючих, їх ініціатива і відповідальності [1]. Планування соціальної діяльності підприємства, пов'язане з вдосконаленням соціальної структури колективу, з обґрунтуванням діяльності цього колективу, спрямованої на формування матеріальних та фінансових ресурсів та їх використання для покращення умов праці та життя працюючих та їх сімей. Розглянемо основні соціально-економічні показники дільності підприємства: Обсяг виробленої продукції - вартість продукції, робіт, послуг у звітному періоді, які є результатом виробничої діяльності підприємств (місцевих одиниць), що вироблені та в подальшому використані як за їх межами, так і для власного кінцевого споживання. .... 2. Антикризовий менеджмент Антикри́зовий ме́неджмент — процес застосування форм, методів і процедур, направлених на соціально-економічне оздоровлення фінансово-господарської діяльності індивідуального підприємця, підприємства, галузі, створення і розвиток умов для виходу з кризового стану економіки регіону або країни в цілому. Антикризовий менеджмент – це система управлінських заходів і рішень, спрямованих на діагностику, попередження, профілактику, ліквідацію кризових явищ і нейтралізацію дії кризи в майбутньому. Тому успіх чи невдача менеджменту визначається ступенем готовності менеджера фірми до потенційних загроз і кризових їх проявів, наявністю резервів, ступенем дублювання, рівнем компетенції і досвіду менеджерів, якістю профілактичних заходів та ефективністю застосовуваних методів управління [4]. Підприємства орієнтуються на довгострокову перспективу, але фінансові кризи стають головною причиною банкрутства підприємств, оскільки результати впливу кризи залежить не стільки від причин їх виникнення, скільки від ефективного управління господарюючим суб’єктом в умовах виникнення криз, то особливої актуальності набула роль антикризового менеджменту в управлінні підприємствами [5]. 3. Безпека підприємницької діяльності Трансформаційні перетворення в економіці України характеризуються не тільки формуванням нових виробничих можливостей, а й зміною відносин в інших сферах життя. Переходу до ринкових відносин стали притаманні різного роду кризи, у тому числі політичного, економічного, суспільного характеру. Кризи, як правило, супроводжуються різноманітними негативними явищами в економіці: — поширенням недобросовісної конкуренції; — зростанням злочинності; — появою корупції; — збільшенням частки кримінально-тіньового сектора економіки. За таких обставин суб'єкти підприємницької діяльності все частіше стають об'єктами різного роду загроз. Тому об'єктивно сформувалась необхідність впровадження заходів захисту бізнесу, спрямованих на створення протидії таким загрозам. ВИСНОВКИ У багатьох країнах з ринковою економікою протягом останніх століть відбувалося економічне зростання, а з ним і підвищення рівня життя населення. Економіка цих країн розвивалася нерівномірно, проте економічний розвиток мав не хаотичний, а хвилеподібний характер: піднесення неминуче чергувалося зі спадом, інколи наставали глибокі економічні депресії з великим безробіттям. Тому об’єктивною необхідністю виступає подальше вивчення соціально-економічного розвитку підприємства на засадах його циклічності, поглиблення теорії та вдосконалення практичних інструментів щодо обґрунтування напрямів розвитку підприємства.