Зразок роботи
Використання комунікацій як інструмента впливу на внутрішнє та зовнішнє середовища підприємства є одним із засобів удосконалення механізмів управління підприємством, які забезпечують його ефективне функціонування в умовах ринкової економіки. Проте сприйняття комунікаційної політики як допоміжної діяльності, ототожнення її лише з просуванням продукції, відособлене застосування комунікаційних інструментів і т. д. призводять до зниження сприйняття маркетингових комунікацій, ускладнення їхньої інтеграції в систему управління підприємством і, як наслідок, його неефективної діяльності.
При цьому якість обміну інформацією всередині підприємства може прямо вплинути на формулювання цілей організації та ступінь їх реалізації. Відповідно без наявності єдиного підходу до управління комплексом комунікацій підприємства неможливе його ефективне функціонування в сучасних умовах ринку, які характеризуються високим рівнем конкуренції, швидкими темпами розвитку та швидкими змінами (подекуди кардинальними) його структури та факторів впливу. Особливо актуальним це питання є для промислових підприємств, адже коло використовуваних ними засобів маркетингових комунікацій є обмеженим; до того ж більшість із них базуються на безпосередньому спілкуванні з клієнтами.
Система зовнішніх комунікацій формується на основі внутрішніх комунікаційних процесів, відповідно від ефективності останніх суттєво залежать постановка, виконання цілей та результативність зовнішніх комунікацій. Внутрішні комунікації є одним із ключових факторів, на основі яких формується імідж підприємства як надійного партнера, постачальника, виробника, роботодавця, стабільного учасника ринку і т. д., тобто їхня якість впливає на взаємовідносини із контрагентами, а в результаті – і ефективність роботи всього підприємства.
Особливості комунікаційного процесу описані М. Месконом, М. Альбертом і Ф. Хедоурі [1] та ін. Вивченню та розробленню механізмів управління маркетинговими комунікаціями присвячені праці Б. Берлесона [4], Т.О. Примак [5], Т.І. Лук’янець [6], В.В. Божкової [7] та ін. Дослідження комунікацій на рівні організації представлені в працях Дж.М. Лейхіфа [8], К.С. Суровцевої [9], М.М. Мандзюка [10], О.О. Шубіна, І.В. Сіменка [11] та ін. Проте праці більшості вчених не містять єдиного підходу до управління всією системою комунікацій підприємства. Як правило, у дослідженнях наведені окремі результати за даною проблематикою.
