Зразок роботи
1.1. Міжнародний бізнес як основа міжнародного менеджменту.
Міжнародний менеджмент - це форма управління закордонними підрозділами (управлінський процес) з боку основної компанії з метою формування, розвитку і використання її конкурентних переваг на світових ринках для одержання прибутку шляхом раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів.
Для розуміння функціонування міжнародного бізнесу важливо зрозуміти базові принципи його діяльності.
Базовими принципами теорії міжнародного менеджменту є концепції абсолютних переваг, відносних переваг, міжнародного життєвого циклу продукту і прямих іноземних інвестицій.
Концепція абсолютної переваги, засновником якої є Л. Сміт, стверджує, що одні країни можуть робити товари більш ефективно, ніж інші, завдяки природній перевазі (наприклад, технології чи кваліфікованій робочій силі). Країни експортують ті товари, у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу, та імпортують ті товари, у виробництві яких перевага належить їх торговим партнерам.
Концепція відносної переваги, засновником якої є Д. Рікардо, стверджує, що загальний обсяг виробництва може бути збільшений завдяки зовнішній торгівлі навіть у тому випадку, якщо одна країна має абсолютну перевагу у виробництві будь-якої продукції. Теорія відносних переваг справедлива стосовно будь-якої кількості товарів і будь-якої кількості країн, а також для аналізу торгівлі між окремими районами, областями, республіками однієї держави.
Управлінський процес міжнародної компанії нерозривно зв'язаний з інтернаціоналізацією її виробничої діяльності. Необхідність інтернаціоналізації усіх форм діяльності міжнародної компанії (у тому числі й управлінської) зв'язана з конкуренцією як на внутрішньому, так і на світовому ринках. У процесі інтернаціоналізації виробництва визначаються три зв'язані характеристики взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин: матеріально-технічна основа усуспільнення виробництва, його соціально-економічні форми й організаційна структура.
Зміст економічного аспекту включає управління процесом міжнародного виробництва, у ході якого досягається координація матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для ефективного досягнення цілей. Соціально-психологічні аспекти характеризують діяльність особливої групи осіб по організації і керівництву зусиллями всього персоналу компанії (система влади, соціальна функція (культура, традиції, цінності, звичаї суспільства)).
Правовий аспект міжнародного менеджменту відбиває структуру державних політичних і економічних інститутів, проведену ними політику й обумовлене ними законодавство.
Найважливіше значення мають положення торгового права з питань створення компанії, висновку контрактів, промислової власності, а також державне регулювання міжнародного бізнесу, що включає антитрестове законодавство, податкову політику, торгово-політичні засоби й ін.
Організаційно-технічний аспект міжнародного менеджменту включає раціональну оцінку ситуації і систематичний добір цілей і задач, послідовну розробку стратегії для досягнення цих задач, упорядкування необхідних ресурсів, раціональне проектування, організацію, управління і контроль за діями, необхідними для досягнення обраних цілей, мотивацію і винагороду людей, що здійснюють цю роботу.
В основі міжнародного менеджменту лежить самостійна господарська міжнародна діяльність підприємців - фізичних і юридичних осіб. Міжнародне підприємництво - це особливий вид діяльності поза межами національних границь, її транснаціоналізація.
Міжнародний бізнес пройшов тривалий процес еволюції, і те, яким він є сьогодні, є результатом багатовікового розвитку з давніх часів започаткування міжнародної торгівлі. Останню третину ХХ ст. – початок ХХІ ст. міжнародний бінес розвивається під впливом стрімкого нарастання глобалізаційних процесів, що відбуваються в системі міжнародних економічних відносин.
Ключова особливість міжнародного бізнесу пов’язана з перетинанням предметами бізнесу кордонів, що потребує врахування в процесі менеджменту особливостей середовища двох або більше країн. Міжнародний бізнес базується на можливості отримання вигод саме з переваг міждержавних ділових операцій, тобто з того факту, що продаж визначеного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або надання послуг спільно фірмами двох країн третій, забезпечують залученим у бізнес сторонам більше переваг, ніж вони б мали, якби вели справу у своїх країнах. Це ключовий момент не лише в розумінні природи і специфіки міжнародного бізнесу, але й поясненні виникнення і розвитку міжнародного менеджменту. Міжнародний бізнес пов’язаний з переміщенням ресурсів (сировина, капітал, технологія, люди), товарів (готові компоненти, продукти, напівфабрикати), послуг (бухгалтерський облік, юридична і банківська діяльність) з однієї країни в іншу. Відмінною рисою міжнародного бізнесу є і те, що на цю діяльність безпосередньо впливає численність обставин, у тому числі відмінності у мові, відстані, валютні курси, тарифні бар’єри, політичні проблеми тощо.
Варто звернути увагу на те, що конкретні вигоди міжнародного бізнесу пов’язані з отриманням більшого прибутку з урахуванням таких факторів:
1) доступ до зарубіжних ринків робочої сили (ціна, кваліфікація); 2) вихід до родовищ корисних копалин і джерел сировини; 3) прагнення нових ринків збуту; 4) збільшення обсягів виробництва і зниження собівартості виробів (ефект масштабу і крива досвіду); 5) зменшення валютних ризиків. Головна мета міжнародного бізнесу, причини його формування і розвитку зумовлюють певну систему засобів досягнення цієї мети
О. В. Лазарєва підсумовує: «Отже, міжнародний бізнес – це система ділових взаємовідносин та господарських операцій, які здійснюються суб’єктами господарювання двох або більше країн з метою отримання прибутку. Сучасному міжнародному бізнесу властиві такі особливості:
− значне збільшення товарообігу під впливом науково-технічного прогресу;
− поглиблення інтернаціоналізації;
− глобальність характеру міжнародного бізнесу є його найважливішою рисою: він охоплює світову систему інформаційного ділового обміну, світовий фінансовий ринок та глобальну структуру технологічних нововведень;
− поглиблення міжнародного поділу праці;
− зміна структури товарів та послуг у світовій торгівлі (збільшення питомої ваги товарів, зменшення сировини);
− виникнення залежності деяких суб’єктів міжнародного бізнесу від закордонних партнерів;
− врахування в бізнесі культурного фактора, тобто сукупності вимог і обмежень, що накладаються культурою даної країни на тих, хто веде в ній (або з нею) бізнес;
− налагодження під впливом НТП глибоких технологічних зв’язків між суб’єктами світового бізнесу;
− прискорення об’єктивного процесу міжнародного поділу праці – товари у міжнародній торгівлі являють собою проміжні продукти, а не кінцеві вироби» [10, с. 8].