Удосконалення системи управління ризиками в митному контролі (ID:1047801)

1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ: СУТНІСТЬ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ 1.1. Сутність понять ризик, митний ризик, управління ризиками Наявність цілої низки вчень, шкіл, концепцій і підходів до визначення сутності та змісту категорії «ризик» указує на складність і багатоаспектність даного явища та свідчить про постійний інтерес й актуальність даного питання в структурі сучасних наукових знань про ризик. Визначення категорії «ризик» вітчизняними та зарубіжними вченими наведено в табл. 1.1. 1.2. Нормативно-правове забезпечення управління ризиками Фундаментальним документом, що заклав основні, базові підходи до застосування системи управління ризиками в митній сфері є Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.03.1973 року, до якої Україна приєдналась у 2006 році [21]. Основоположні принципи застосування системи управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю закріплено з 2012 року в Митному кодексі України (далі – МКУ). Положення МКУ [20] щодо безпосереднього застосування системи управління ризиками відповідають стандартним правилам 6.3 і 6.4 розділу 6 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, розділу 4 статті 7 Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ, положенням Митного кодексу Союзу щодо управління ризиками, прийнятого відповідно до Регламенту (ЄС) № 952/2013 Європейського Парламенту та Ради від 9 жовтня 2013 року [33].В табл. 1.6 наведена основна нормативно-правова база управління митними ризиками в Україні. 2. ПРАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В МИТНОМУ КОНТРОЛІ 2.1. Оцінка ефективності використання автоматизованої системи управління ризиками для селективного управління митними ризиками в Україні Селекція та управління митними ризиками в Україні на рівні митниці відбувається за допомогою спеціального програмного комплексу – автоматизованої системи управління ризиками АСУР, яка інтегрована з програмним комплексом АСМО «Інспектор». Дана система створена для того, що реалізувати можливості окремої митниці з ефективної автоматизованої оцінки митних ризиків під час перетину митного кордону держави. Оцінка митних ризиків відбувається шляхом аналізу профілів ризику під час здійснення митного контролю. Схему функціональних можливостей використання АСУР під для аналізу митних ризиків відобразимо на рис. 2.1. 2.2. Аналіз векторів впливу митних ризиків на економічне зростання України Важливу роль у наповненні Державного бюджету України відіграє митна політика, як система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ У МИТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ З ОГЛЯДУ НА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД 3.1. Міжнародні підходи до управління митними ризиками Досвід європейських країн є найбільш релевантним не тільки з огляду євроінтеграційного курсу України, а й завдяки підвищеній організаційній складності його реалізації у цих країнах. Система управління ризиками (СУР) як частина проєкту «спрощення митних процедур» перебуває в центрі уваги митних служб європейських держав. У ході оптимізації митних процедур СУР постійно вдосконалюється, а отже, змінюється, що серйозно ускладнює процес гармонізації самої системи. Більш того, кожна з країн Європейського союзу самостійна, суверенна, у кожної своя модель і свої правила. Мета ЄС – зробити так, щоб всі європейські держави в митній діяльності використовували одні правила, одну модель. 3.2. Шляхи покращення системи управління ризиками в Україні За результатами прийняття Конвенції про гармонізацію та спрощення митних процедур, Рамкових стандартів забезпечення безпеки та спрощення міжнародної торгівлі, Угоди СОТ про спрощення світової торгівлі (ATF) передбачено суттєве спрощення процедур міжнародної торгівлі шляхом зменшення частки митних оглядів і перевірок, зниження часу випуску товарів, самостійного накладання митного забезпечення на території суб’єктів ЗЕД без безпосередньої участі посадових осіб митниць.