0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Вдосконалення засобів боротьби з контрабандою (назва товару) при їх переміщенні через митний кордон України (ID:1047805)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Митна справа
Сторінок: 67
Рік виконання: 2021
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 3 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОРОТЬБИ З КОНТРАБАНДОЮ 6 1.1. Становлення та розвиток поняття «контрабанда» в історії законодавства 6 1.2 Сучасна криміналістична характеристика контрабанди 11 2. АНАЛІЗ ПРОТИДІЇ КОНТРАБАНДІ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ В УКРАЇНІ 21 2.1. Сучасний стан контрабанди в Україні 21 2.2. Оцінка роботи митних органів в сфері митних правопорушень 31 3. СВІТОВИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З КОНТРАБАНДОЮ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 40 ВИСНОВКИ 53 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 57 ДОДАТКИ 61
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
В процесі написання робота було досліджено процес становлення та розвитку поняття «контрабанда» в історії законодавства. Визначено, що контрабанда як певне правове явище відоме з часів, коли державою було вперше введено оподаткування товарів, що ввозяться з іншої держави або вивозяться в іншу державу. Тож контрабанда як вид злочинної діяльності виникла внаслідок небажання осіб, що торгували, сплачувати митні збори. Сучасне визначення поняття «контрабанда» дається в різних джерелах і для різних цілей неоднаково. Але відповідно до ст. 201 КК України контрабанда – переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України. Безпосереднім основним об’єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення відповідних товарів, предметів через митний кордон України. Додатковим факультативним об’єктом цього економічного злочину можуть бути встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи; порядок сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів; громадська безпека, здоров’я населення. Предмет цього злочину – товари, тобто будь-яка переміщувана через митний кордон України продукція, в тому числі та, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, що є об’єктом купівлі-продажу або обміну (п. 11 ст. 15 Митного кодексу України). Склад злочину матиме місце, якщо переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю вчинене у великих розмірах. До предмета контрабанди також відносяться: історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України. Об’єктивною стороною контрабанди слід вважати дії, які полягають у незаконному переміщенні товарів, предметів через митний кордон України. Суб’єктивна сторона економічного злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює обставини й характер незаконного переміщення товарів, предметів через митний кордон України й прагне їх ввезти (вивезти) з порушенням установленого порядку. Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий – збагатитися незаконним шляхом. Суб’єктом контрабанди може бути осудна особа (громадяни України, іноземці), яка досягла 16-річного віку, у тому числі особа, яка користується правом дипломатичного імунітету. Дії службової особи, яка сприяла незаконному переміщенню предметів через митний кордон, слід розглядати як пособництво у контрабанді та, за наявності підстав, як відповідний злочин у сфері службової діяльності. До основних шляхів потрапляння контрабандної продукції в Україну експерти відносять наступні схеми: «Зеленка», «Порожняки», «Перерваний транзит», «Поштова контрабанда», «Піджаки», «Недостовірне декларування». Втрати української держави від контрабанди спричиняє неналежним чином вибудована стратегія боротьби з незаконним обігом товарів. Останніми роками першість в контрабандних потоках для ввезення в країну займають автомобілі, тютюн і алкоголь, а для вивезення – тютюнові вироби та автомобілі. Найбільш ризикогенними товарними групами є: машини та електроніка; хімічна продукція; транспорт; текстиль та одяг; аграрний сектор. Рівень контрабанди культурних цінностей складає в середньому 30 злочинів на рік і становить 3% у структурі всієї контрабанди. Предметом злочину були ікони, монети, медалі й ордени, картини, археологічні предмети, інше. Контрабанда культурних цінностей, зазвичай, вчинюється на західному кордоні України й у міжнародних аеропортах. Щодо напрямку незаконного переміщення культурних цінностей, то аналіз кримінальних проваджень свідчить, що лише у 2,6 % випадків зафіксовано ввезення цих предметів в Україну, а у 97,4 % правопорушень особи робили спробу вивезти їх за межі України. За країнами, до яких зловмисники намагалися перемістити культурні цінності, поділ такий: США, країни Західної Європи, Російська Федерація, інші країни СНД та світу. Серед осіб, які вчинили контрабанду культурних цінностей безробітні, приватні підприємці, працівники залізниці, працівники Міністерства закордонних справ та посольств, водії, колишні військовослужбовці, працівники державних підприємств. Аналіз стану боротьби з контрабандою показує, що пов’язані з нею негативні явища тривають, набувають більш витончених і організаційних форм, завдають значної шкоди економіці України, суттєво змінюють криміногенну ситуацію в країні, а здебільшого навіть загрожують життю і здоров’ю громадян. Для успішної боротьби з таким соціально небезпечним явищем, як контрабанда, необхідно розробляти нормативно-правові акти щодо покращення координації та співпраці між митними та правоохоронними органами України, а також оновлювати нормативно-правову базу, якою буде регламентовано порядок виявлення та попередження контрабанди та порушень митних правил. Також виникає нагальна потреба опанування прогресивного міжнародного досвіду функціонування митної служби в системі державного управління. Відповідно до статті 11 Митного кодексу України та Положення про Державну митну службу України одним із основних завдань, покладених на Держмитслужбу України, є розвиток міжнародного співробітництва у сфері митної справи. Держмитслужба представляє Україну у Всесвітній митній організації, інших міжнародних митних організаціях, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Держмитслужбою укладено 40 двосторонніх міжурядових угод про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах, а також понад 70 міжвідомчих угод про співробітництво між митними адміністраціями. Державним науково-дослідним інститутом митної справи протягом 2011-2013 років виконувалася науково-дослідна робота «Розробка методичного, апаратного та програмного забезпечення системи ідентифікації культурних цінностей для реєстрації та контролю при переміщенні їх через митний кордон України», результатом якої стала розробка та впровадження у практичне використання програмно-інформаційного комплексу «Переміщення культурних цінностей». Важливою складовою загальносоціального запобігання контрабанді культурних цінностей є реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Також необхідно реалізувати проведення повного обліку й маркування особливо цінних предметів культурного надбання незалежно від місця їх зберігання, у сучасних українських реаліях вкрай важко. Окремими напрямками забезпечення протидії контрабанді культурних цінностей, на яких треба зупинити увагу, є профілактика цього злочину та охорона об’єктів культурної спадщини.