Зразок роботи
ВСТУП
Країна належить до середньорозвинутих країн Латинської Америки. За темпами зростання ВВП Чилі займає одне з перших місць на континенті. Проте політичні і економічні процеси, що проходили в цій країні – падіння світових цін на мідь, виробництво якої складає п'яту частину від світового виробництва, - призвели до глибокої економічної кризи 1982-1983 рр. Подолання кризи стало можливим завдяки системі взаємопов'язаних заходів, головними з яких стали: завершення структурної перебудови і технічна модернізація при значному нарощувані експортного потенціалу і посилення ролі країни в розвитку світового господарства.
Послідовна політика повної лібералізації зовнішньої торгівлі проявилася в повній відміні обмежень на імпорт і у відмові від державних заходів у регулюванні зовнішньоекономічних зв’язків. Наповнення чилійського ринку імпортними товарами поставило чилійських підприємців у важкі умови, і вони були змушені підвищити якість своєї продукції, зменшивши витрати на виробництво, тим самим забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках.
Результатом такої політики стали зміни в структурі економіки, скорочення виробництва у тих галузях, які не витримали конкуренції на світовому ринку (наприклад, виробництво транспортних засобів), і навпаки, ріст виробництва в інших галузях (виробництво одягу, побутової техніки, пластмас), які змогли закріпитися на зовнішньому ринку. Чилійська промисловість досягла успіхів у виробництві високотехнологічних товарів і їх експорті в інші країни (комп'ютери, спортивні літаки).
Зовнішньоекономічна політика у сполученні з послідовною політикою фінансової стабілізації призвела до того, що, починаючи з другої половини вісімдесятих років, Чилі вступила у фазу економічного піднесення.
Що стосується стану двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною і Чилі, то можна відзначити позитивні тенденції в останні роки у збільшенні загального обсягу взаємної торгівлі товарами. Основу товарної групи експорту до Чилі складають електричні машини і устаткування та чорні метали, а основу імпорту до України незмінно становлять риба та морепродукти, вино, виноград та сушені фрукти.
З метою розширення товарообігу між нашими державами та спрощення відповідних процедур, урядами двох країн проробляється питання щодо укладання угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Чилі.
Важливим елементом розбудови двосторонньої економічної взаємодії стало проведення 6-7 червня 2011 р. в м. Сантьяго установчого засідання Урядової українсько-чилійської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.
Учасниками засідання були намічені перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва у галузях важкої промисловості, енергетики, сільського господарства, харчової промисловості та рибного господарства, а також у космічній, науково-технічній та технологічній сферах.
Водночас, ключовим питанням подальших двосторонніх торговельно-економічних відносин залишається пошук конкретних проектів в економічній сфері, які становитимуть взаємний інтерес і створюватимуть основу для спільної роботи на перспективу.
ВИСНОВКИ
Для сприяння динамічному розвитку країни Латинської Америки, у тому числі і Чилі використовували програми економічної та валютно-фінансової стабілізації. Основні напрями цих програм у країнах регіону були спільними: зниження митних тарифів і запровадження ліберального законодавства щодо іноземного капіталу, дерегулювання фінансового сектора, різке зниження бюджетних витрат у поєднанні з великомасштабними програмами приватизації, жорстка бюджетна політика. Незважаючи на всі вади латиноамериканської моделі, окремі її елементи можуть бути використані в умовах України, звичайно, не механічно, а з урахуванням українських реалій. У цілому ж, як доводить історичний досвід, немає ідеальних схем і методів. Кожна країна має свою специфіку й особливості. Тому необхідно дуже обережно підходити до запозичення чужого досвіду. Механізми і схеми, які успішно виявили себе в Чилі, можуть привести до протилежних результатів.
Магістр