Митні формальності при імпорті силіконових герметиків (ID:454453)

Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди. Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи – на товари. УКТ ЗЕД, розроблений на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави. ... Класифікацію товару можна представити у вигляді таблиці 1.1. Таблиця 1.1 Код силіконового герметику за УКТ ЗЕД ... На українському ринку герметизуючих матеріалів домінуюче положення займає імпортна продукція. За оцінками операторів ринку, на герметики зарубіжного виробництва припадає близько 90% збуту. Це й не дивно: кількість компаній, що імпортують такі матеріали, значно перевершує кількість вітчизняних виробників. Структура імпорту у 2020 році зображена на рис. 2.1. Отже, на вітчизняному ринку силіконових герметиків переважає імпортна продукція, найвідомішими з яких є КІМ TEC, Ceresit, Wacker Chemie. У трійку лідерів країн-експортерів увійшли Польща, Туреччина і Німеччина. Кількість експортованих герметиків постійно зростає і порівняно за 5 років збільшилась на 27,46%. Найбільший обсяг експорту йде до Молдови, Росії та Польщі. І представлений він, зазвичай, такими торговими марками: «Хенкель Баутехнік (Україна)», «Будмайстер», «Кремнійполімер», «Полімер-Лак». Поняття митної вартості викладене у ст. 49 Митного кодексу: «Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари» [3]. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (табл. 3.1): Мито – обов’язковий особливий вид податку, що стягується митними органами країни при ввозі товару на її митну територію або його вивозі із цієї території і є невід’ємною умовою такого ввозу або вивозу відповідно до її законодавства. Розмір мита визначається митним тарифом (В Україні таким тарифом є Закон «Про єдиний митний тариф»), що містить списки товарів, оподатковуваних митом. Мита покликані захищати внутрішнього виробника штучно збільшуючи собівартість імпортного товару, а також є джерелом поповнення бюджетних коштів. В Україні ставки мита є єдиними й не підлягають зміні не залежно від особи, що здійснює переміщення вантажів через митний кордон України, не залежить від характеру угоди, за винятком випадків, передбачених Законами України й зокрема Митним кодексом. В Україні застосовуються такі види мита: ввізне мито, вивізне мито, сезонне мито, особливі види мита. До останніх відносять: 1) спеціальне мито. Встановлюється: - як засіб захисту національного товаровиробника, у разі якщо товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику; - як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України. 2) антидемпінгове мито. Встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику. 3) компенсаційне мито. Встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику. В Україні застосовуються такі види ставок мита: -адвалорна – у відсотках до встановленої бази оподаткування; -специфічна – у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування; -комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита. Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: митна вартість товарів (для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита) і кількість товарів у встановлених законом одиницях виміру (для товарів, на які встановлено специфічні ставки мита). Для товару «силіконові герметики» ставка мита складає 5%. Акцизний податок – це непрямий податок на споживачів (одержувачів) окремих товарів (продукції), визначених законом як підакцизні, що стягується з них під час здійснення оборотів з продажу (інших видів відчуження) таких товарів (продукції), вироблених на митній території України, або при імпортуванні (ввезенні, пересиланні) таких товарів (продукції) на митну територію України. Акцизний збір включається до ціни підакцизних товарів. Акцизний податок не передбачений для силіконових герметиків. Податок на додану вартість (ПДВ) – непрямий податок на товари й послуги. З метою стимулювання експорту фірмам-експортерам повертається сума ПДВ (при певних умовах). При імпорті ПДВ виступає засобом протекціоністської політики, оскільки його стягнення з імпортованих товарів веде до їхнього подорожчання, підвищуючи тим самим конкурентноздатність товарів і послуг вітчизняного виробництва. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», регулювання ЗЕД в Українi здiйснюється за допомогою: - законiв України; - актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами України в межах їх компетенцiї; - економiчних заходiв оперативного регулювання (валютно-фiнансового, кредитного та iншого) в межах законiв України; - рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за їх статутними документами в межах законiв України; - угод, що укладаються мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi i якi не суперечать законам України. Декларування силіконових герметиків здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. Пiд митною декларацiєю, заповненою у звичайному порядку, розумiється митна декларацiя, що мiстить обсяг вiдомостей (даних), достатнiй для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобiв комерцiйного призначення у митному режимі імпорту. Імпорт силіконових герметиків підлягає обов’язковому декларуванню, встановленого МКУ та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Умови і порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються КМУ. Затверджене ПКМУ № 450 від 21 травня 2012 року Положення про митні декларацiї визначає вимоги до оформлення i використання митних декларацiй, на пiдставi яких декларуються товари, що перемiщуються (пересилаються) через митний кордон України пiдприємствами, та iншi товари, що вiдповiдно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларацiї, передбаченої для пiдприємств, а також порядок внесення змiн до митних декларацiй, їх вiдкликання та визнання недiйсними. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа» від 30 травня 2012 року № 651, визначає правила заповнення граф митних декларацiй на бланках єдиного адмiнiстративного документа форми МД-2, додаткових аркушiв до нього форми МД-3, специфiкацiї форми МД-8, порядок унесення вiдомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфiкацiї, а також порядок оформлення, розподiлу та використання аркушiв МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8. Порядок митного оформлення визначається Митним кодексом України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України, підлягають обов’язковому митному оформленню. Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Митне оформлення переміщуваних через кордон товарів та інших предметів, що належать суб’єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (за необхідності - додаткових аркушів форми МД-3 і МД-8) – митної декларації (МД). Порядок використання і заповнення МД регламентується Наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». Процес митного оформлення товарів та інших предметів складається з двох частин, черговість здійснення яких залежить від напрямку переміщення через кордон – експорт чи імпорт: