Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Валютні відносини є органічною ланкою фінансово-економічної системи, без якої неможливе здійснення країнами зовнішньоекономічних зв’язків і їх повноцінне включення до глобального відтворювального процесу. Кризові процеси у валютній сфері часто призводять до негативних явищ в інших секторах економіки. Тому виявлення причин виникнення валютних криз, можливих засобів їх попередження і мінімізації негативних наслідків є важливим для забезпечення сталого економічного зростання в усіх його аспектах на макрорівні. На мікрорівні знання про фактори валютних криз, характер їх динаміки і можливі заходи реагування з боку держави можуть сприяти прийняттю адекватних рішень суб’єктами господарської діяльності.
Тенденції глобалізації, які посилилися на межі ХХ–ХХІ століть, ускладнюють умови перебігу економічних процесів і їх регулювання. Масштаби глобалізації цього періоду підвищують ціну, яку вимушені сплачувати економічні суб’єкти у разі застосування державою неправильних заходів. Посилення економічних взаємозв’язків між країнами створює підґрунтя для дії ширшого кола факторів валютних криз та видозмінення механізмів виникнення валютних криз. Тому дослідження у цій сфері повинні враховувати нові умови.
Сучасна регіональна валютна криза як невід’ємна ознака світової економіки є об’єктивно зумовленим феноменом світової фінансової архітектури в умовах зростаючої інтегрованості країн світу. Глобалізація та регіоналізм, як суперечливі, проте нерозривні тенденції розвитку міжнародної економіки, характеризуються масштабністю та водночас гетерогенністю фінансового ринку, що провокує загострення кризових явищ на міжнародному, регіональному та національному рівнях. Через посилення економічної і фінансової дестабілізації, що провокується глобалізацією, багато країн стоїть перед необхідністю мінімізації міжнародних ризиків за допомогою звуження чи "фільтрації" своєї присутності в глобальних процесах. Утворені інтеграційні об’єднання сегментують світове господарство, координуючи свою зовнішньоекономічну діяльність з метою визначення найоптимальнішого розвитку. Водночас, саме вони підвищують вразливість національних економік, стан яких визначається не лише внутрішнім потенціалом, але і масштабами участі у міждержавних утвореннях, що яскраво продемонстрували валютні кризи країн Європи (1992-93 рр.), Латинської Америки (1994 р.) та Азії (1997 р.).
Наукова розробка даної теми для України нині є особливо актуальною, оскільки вона, як і решта постсоціалістичних країн, прагне реалізувати себе як повноправного учасника світового інтеграційного процесу з метою максимального використання власного потенціалу та вирішення найскладніших завдань свого розвитку. Проте необхідно зважати не лише на переваги, але й на недоліки такого співробітництва, серед яких – залежність від стану валютно-фінансової сфери країн-партнерів. Саме це і зумовлює доцільність дослідження сучасних аспектів валютних криз та антикризового регулювання міжнародних валютних ринків з огляду на неоднозначність інтерпретації процесу та наслідків глобалізації для національних економік.
Дослідженням антикризового регулювання міжнародних валютних ринків у теоретичній і емпіричній площині займались західні вчені, зокрема М. Бордо, Р. Флад, Р. Глік, І. Голдфейн, Б. Ейхенгрін, Г. Кальво, Г. Камінскі, Н. Маріон, П. Кругман, М. Монтес, М. Обстфельд, К. Райнхарт, А. Роуз, Дж. Сакс, М. Сасін, Р. Флад, М. Хатчісон, С. Шмуклер та інші. Серед вітчизняних учених дослідженню явищ, пов’язаних з валютними кризами, присвячені праці О. Барановського, О. Білоруса, Н. Бударіної, В. Будкіна, В. Геєця, О. Іваницької, С. Корабліна, В. Левківського, Д. Лук’яненка, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Мозгового, А. Мокія, О. Плотнікова, А. Поручника, І. Пузанова, О. Рогача, М. Савлука, О. Сохацької, А. Сухорукова, В. Федосова, А. Філіпенка, В. Шевчука, В. Юрчишина. Ця проблематика висвітлюється також у роботах російських науковців Л. Абалкіна, А. Анікіна, Е. Балацького, М. Делягіна, А. Ілларіонова, В. Попова, З. Романової та білоруського вченого К. Рудого.
У фундаментальних працях закордонних та вітчизняних вчених закладено теоретико-методологічні підвалини для подальшого вивчення явищ валютних криз в умовах швидких змін сьогодення. Зокрема, розкрито сутність валютних криз, з’ясовано загальні закономірності їх розвитку, характерні для глобальної економіки, розроблено теоретичні моделі, системи раннього попередження, досліджено дію окремих факторів, конкретні випадки валютних криз і їх наслідки. Однак, на наш погляд, поза увагою залишилися окремі аспекти впливу та взаємодії факторів і механізму виникнення валютних криз та особливості цього процесу в окремих регіонах та інших групах країн. Комплексне дослідження цих питань надає можливість обґрунтувати рекомендації щодо оптимального антикризового регулювання міжнародних валютних ринків у специфічних умовах.
Мета і завдання дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів антикризового регулювання міжнародних валютних ринків. Для досягнення зазначеної мети в магістерській роботі необхідно вирішити наступні завдання:
- дослідити сутність та види валютних криз;
- розглянути роль та завдання міжнародних фінансових організацій у антикризовому регулюванні міжнародних валютних ринків;
- дослідити теоретичні основи формування валютних зон як форми антикризового регулювання міжнародних валютних ринків;
- провести аналіз динаміки виникнення та перебігу міжнародних валютно-фінансових криз;
- дослідити особливості участі Міжнародного валютного фонду у антикризовому регулюванні міжнародних валютних ринків;
- провести оцінку світових процесів формування валютних зон як напрямку антикризового регулювання міжнародних валютних ринків;
- запропонувати шляхи розвитку міжнародної системи антикризового регулювання міжнародних валютних ринків;
- дослідити перспективи стабілізації міжнародних валютних ринків за допомогою розвитку регіональних валютних зон.
Об’єктом дослідження в магістерській роботі є складові антикризового регулювання міжнародних валютних ринків.
Предметом дослідження магістерської роботи є механізм виникнення валютних криз, особливості антикризового регулювання міжнародних валютних ринків та напрямки його вдосконалення.
Методи дослідження. При виконанні магістерської роботи застосовано взаємодоповнюючі загальнонаукові і спеціальні методи наукового пізнання. Загальнонаукові методи кількісного та якісного порівняння, аналізу і синтезу, абстрагування, описово-аналітичний.
Інформаційною базою дослідження магістерської роботи стали монографії, наукові статті та роботи, офіційні публікації з питань особливостей виникнення валютних криз, антикризового регулювання міжнародних валютних ринків, бази статистичних даних міжнародних фінансових інституцій, органів державного управління, недержавних організацій.