Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Посилення світових глобалізаційних процесів обумовлює об’єктивний характер міжнародної міграції робочої сили, яка стає невід’ємною складовою ринку праці будь-якої країни. Істотне зростання масштабів та нарощування інтенсивності міграційних процесів, залучення до них значної кількості працівників визначає важливу роль міжнародної трудової міграції у соціально-економічному розвитку країн.
З моменту проголошення незалежності Україна активно включилась до процесів міграції, ввійшла до міжнародної системи обміну робочої сили на світовому ринку праці. Міграційні процеси відбуваються за нових географічних, правових та економічних умов, які викликані реформами, змінами у політичному, соціальному та економічному середовищі. Спрямованість української політики і курс на європейську інтеграцію обумовлюють зміни у зовнішніх міграційних процесах, посилюють міграційну активність населення країни. Незбалансованість вітчизняного ринку праці, низький рівень доходів, загального добробуту, якості життя населення, зневіра у покращання соціально-економічної ситуації посилюють бажання українських громадян мігрувати за кордон з метою працевлаштування. Це актуалізує завдання розробки ефективних інструментів регулювання міграційних процесів та удосконалення державної міграційної політики.
Сучасне постіндустріальне суспільство характеризується істотними якісними відмінностями порівняно з індустріальним суспільством. Якщо машинна техніка, властива цьому суспільству, збільшувала фізичні можливості людини, то інформація і знання, як новий фактор виробництва, реалізує і множить інтелектуальні ресурси людини. Це визначило інтенсивні процеси інтелектуалізації праці й економіки в цілому, що породило ряд нових понять. Одне із важливих понять постіндустріального суспільства є інтелектуальний капітал. Хоча Україна знаходиться на індустріальній стадії, проте процес розвитку цивілізації зумовлює необхідність використання надбань постіндустріального суспільства. Тому вкрай важливо розкрити теоретико-методологічні основи пізнання цього поняття, його природу і структуру, місце і роль у прогресі економіки і суспільства.
Інтелектуальний капітал притаманний постіндустріальній системі і він несе в собі риси, властиві цій системі. В той же час дослідження значною мірою спирається на досвід вітчизняної трансформаційної економіки. Тому, тут мова йде про діалектичний взаємозв’язок загального і особливого.
Дослідженню інтелектуального капіталу та його впливу на економіко-суспільний розвиток, особливо останнім часом, приділяється значна увага як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Помітний внесок в розробку наукового пізнання та практичного застосування результатів дослідження інтелектуальної діяльності набули у ХХ столітті завдяки працям Г. Беккера, Д. Белла, М. Блауга, Дж. Гелбрейта, Е. Денісона, П. Дракера, В. Іноземцева, М. Кастельса, Б. Леонтьєва, Й. Масуда, Ф. Махлупа, П. Пората, К. Свейбі, Т. Стюарта, Е. Тоффлера, Ж. Фрідмена, М. Фішера, Т. Шульца, В. Щетиніна та інших.
Чималий внесок у розвиток світового наукового знання у сфері досліджень інтелектуального капіталу зробили й українські вчені такі як: Ю. Амосов, В. Базилевич, Д. Богиня, О. Бутнік-Сіверський, М. Вороніна, Н. Гавкалова, О. Грішнова, В. Гринькова, В. Геєць, П. Єщенко, О. Комяков, В. Кондрашова-Діденко, О. Кендюхов, В. Куценко, О. Морозов, Ю. Пахомов, В. Сизоненко, О. Стрижак, В. Мандибура, А. Чухно, І. Яремко та інші.
Вагомий вплив міграції на економічний та соціальний розвиток, збільшення її обсягів та інтенсивності в Україні обумовлює важливість дослідження міграційних процесів. В останні роки проблеми міграції досліджуються вченими М. Долішнім, Т. Драгуновою, Ж. Зайончковською, С. Злупком, В. Євтухом, В. Іонцевим, А. Кірєєвим, Е. Лібановою, О. Малиновською, Ю. Олефіром, В. Онікієнком, В. Перевєдєнцевим, Т. Петровою, С. Пирожковим, О. Позняком, І. Прибитковою, Л. Рибаковським, М. Романюком, О. Хомрою, С. Чеховичем, Л. Шамілевою, Л. Шаульською, М. Шульгою. Важливість міграції в історії людства підкреслювали І. Блюнчлі, О. Ейхельман, Ф. Ліст, Ш.Л. Монтеск’є, Л.Ф.Л. Оппенгейм, А. Тойнбі та інші. Дослідженням причин і наслідків міграції також присвячені праці відомих зарубіжних вчених Дж.С. Беккера, Дж. Бориаса, Х.Р. Кларка, А. Лаффера, Д. Массея, Дж. Минцера, Л.А. Саастада, П. Самуельсона, С. Сассена, А. Симмонса, А. Портеса, М.П. Тодаро, Дж.Р. Харриса та інших.
Наукою накопичено багатий досвід, що дозволяє охарактеризувати основні риси, масштаби міграції, визначити історичну періодизацію, можливі наслідки міграційних процесів. Водночас невирішеною залишається задача дослідження міжнародної міграції інтелектуального капіталу, формування дієвої інноваційної та міграційної політики збереження та примноження інтелектуального капіталу в Україні.
Важливість цих питань визначає актуальність теми дипломної роботи, її цільову спрямованість і структуру викладення матеріалів.
Мета і задачі дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів міжнародної міграції інтелектуального капіталу, напрямків розвитку еміграційної та інноваційної політики збереження та примноження інтелектуального капіталу в Україні.
Для досягнення зазначеної мети в дипломній роботі необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути економічну сутність міжнародної трудової міграції;
- дослідити особливості міжнародної міграції робочої сили у світовому господарстві;
- розглянути передумови розвитку міжнародної міграції інтелектуального капіталу;
- дослідити особливості регулювання міжнародного руху інтелектуального капіталу;
- вивчити організація економічних інструментів, використання інтелектуального капіталу на інтернаціональному рівні в регіональному та галузевому напрями використання;
- розглянути фінансове забезпечення міжнародного руху інтелектуального капіталу;
- запропонувати методику розрахунку ефективності використання інтелектуального капіталу у світовому господарстві;
- здійснити оцінку міжнародного переміщення вітчизняного інтелектуального капіталу;
- розглянути пріоритети міжнародної міграції інтелектуального капіталу України в умовах глобалізації.
Об’єктом дослідження в дипломній роботі є міжнародна міграція інтелектуального капіталу.
Предметом дослідження є особливості міжнародної міграції інтелектуального капіталу в сучасних умовах, сучасний стан міжнародної міграції інтелектуального капіталу в Україні та шляхи вдосконалення її регулювання.
Методи дослідження. У роботі використаний широкий спектр методів наукового аналізу та дослідження міжнародних економічних відносин, а саме: методи аналізу, синтезу та порівняння, історико-системний, системного підходу, соціологічних досліджень, якісного і кількісного порівнянь.
Інформаційна база дослідження. У процесі підготовки роботи опрацьовані результати досліджень, викладені у численних монографіях і виданнях сучасних зарубіжних та вітчизняних вчених з проблем міжнародної міграції інтелектуального капіталу та формування національної інноваційної та міграційної політики. Джерельною та статистичною базою є дані Державного комітету статистики України, інформаційно-аналітичні матеріали Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерства праці та соціальної політики України, Міжнародної організації праці, Міжнародної організації з питань міграції, Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України, а також таких міжнародних організацій, як ООН, МВФ, документи ЄС.
Магістр