Зразок роботи
Вступ
Актуальність теми дослідження. Входження у систему світового ринку національних економічних структур нових незалежних держав, до яких відноситься і Україна, характеризується глобалізацією економічного середовища внутрішнього ринку, адаптацією міжнародних стандартів і „правил гри” до вітчизняних умов господарювання, впровадженням у практику діяльності українських суб’єктів підприємництва новітніх методів ведення різномасштабного корпоративного бізнесу.
Інтенсифікація інтеграційних процесів передбачає насамперед застосування українськими підприємствами різних галузей народного господарства ефективних та інноваційних фінансових інструментів, що сприятимуть, зокрема, залученню додаткових зовнішніх фінансових ресурсів на міжнародних ринках.
Вирішення цього питання сьогодні можна вважати пріоритетним завданням вітчизняних підприємств та фінансових установ, показники роботи яких яскраво ілюструють наявні напрями і тенденції позичкової політики суб’єктів господарювання. Особливо це стосується фондоємних галузей економіки, які потребують значних обсягів довгострокових фінансових ресурсів.
При цьому розв’язання цієї складної для України проблеми не може бути здійснено лише за рахунок банківського кредитування — високі ризики вітчизняної економіки, зумовлені багатьма факторами, серед яких найнепередбачуванішими є нестабільність правового поля і політикуму, пояснюють умови надання позичок українськими банками за високими кредитними ставками і стислими термінами кредитування.
В цих умовах міжнародний ринок капіталів за своїм функціональним призначенням може виступати ефективним інструментом залучення зовнішніх інвестицій у привабливі галузі вітчизняної економіки, а банківська система — посісти провідне місце як визначальний інституціональний елемент.
Сукупність згаданих чинників змушує економістів — теоретиків і практиків — шукати і досліджувати альтернативні методи залучення зовнішніх фінансових ресурсів в економіку України. На теоретичному і методологічному рівнях ці питання розглядалися у фундаментальних працях таких вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, як М.М.Агарков, Б.І.Альохін, І.Т.Балабанов, Е.А.Баринов, Й.А.Бланк, О.М.Вакульчик, І.Волтер, Л.Гітман, М.Джонк, П.Дойль, О.П.Кірєєв, В.В.Корнєєв, О.Є.Кузьмін, Ю.М.Лисенков, В.Максимо, О.М.Мозговий, С.В.Мочерний, А.М.Поддєрьогін, Рой C.Сміт, І.Террі, Е.А.Уткін, В.Л. Чарльз, В.Шарп.
Між тим в Україні проблемам розвитку ринкових методів залучення підприємствами ресурсів на міжнародних фінансових ринках увага приділяється скоріше у журнально-газетних публікаціях, ніж у науковій або спеціалізованій літературі. Проте наразі вже існують досить цікаві, обґрунтовані аналітичні дослідження, що розкривають такі шляхи залучення фінансових ресурсів на міжнародних ринках, як розміщення єврооблігацій і депозитарних розписок, а також науково-практичні розробки щодо вирішення актуальних питань економіко-правової бази застосування цих фінансових інструментів в Україні.
Підкреслюючи значення цих досліджень, все ж таки необхідно зауважити, що важливе питання вдосконалення організаційно-методичного механізму впровадження підприємствами ринкових методів залучення ресурсів на міжнародних фінансових ринках ще не має достатнього науково-методичного підґрунтя. Звідси — висока актуальність вирішення перелічених проблем, які загострюються не тільки завузьким переліком фінансових інструментів залучення ресурсів на міжнародних ринках, а насамперед прискореним розвитком інститутів спільного інвестування і недержавних пенсійних фондів, що сприятиме розширенню сфери застосування цінних паперів як об’єктів інвестування.
Крім того, слід зазначити, що вітчизняні суб’єкти господарювання досить тривалий час зустрічалися із законодавчими перепонами при торгівлі фінансовими інструментами, номінованими в іноземній валюті. Так, українські підприємства почали розміщувати на міжнародних фінансових ринках власні корпоративні облігації, деноміновані у валюті, котрі за чинним законодавством України ще донедавна навіть не вважалися цінними паперами. Або, наприклад, за акціями деяких підприємств ринок їх депозитарних розписок у США та Західній Європі зростає швидше, ніж внутрішній ринок акцій.
Викладене й зумовило вибір теми дипломної роботи, спрямованість і зміст дослідження, наукове опрацювання всього комплексу питань, пов’язаних із шляхами залучення підприємствами ресурсів на міжнародних фінансових ринках і розробкою практичних рекомендацій для українських суб’єктів підприємницької діяльності щодо впровадження сучасних ринкових методів залучення ресурсів на міжнародних фінансових ринках.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів формування та використання економічного механізму залучення зовнішніх фінансів в економіку України.
Для досягнення зазначеної мети дослідження в дипломній роботі вирішено наступні завдання:
- розглянути сутність та класифікація методів зовнішнього фінансування економічних суб’єктів країни;
- дослідити економічний механізм залучення зовнішніх фінансів;
- провести порівняльну оцінку різних форм залучення компаніями ресурсів на міжнародних фінансових ринках;
- проаналізувати динаміку розміщення єврооблігацій економічними суб’єктами України;
- здійснити оцінку особливостей використання синдикованого кредитування іноземних банків в економіці України;
- дослідити методи залучення міжнародного капіталу в економіку України за допомогою ІРО та депозитарних розписок;
- розглянути перспективи розвитку механізму залучення зовнішніх фінансів в економіку України за допомогою єврооблігацій;
- запропонувати шляхи вдосконалення операцій синдикованого кредитування іноземних банків в економіці України;
- дослідити перспективи розвитку механізмів ІРО та випуску депозитарних розписок на міжнародних ринках в Україні.
Об'єктом дослідження в дипломній роботі є суб’єкти економічної діяльності України, які залучають зовнішні фінанси для своєї діяльності.
Предметом дослідження дипломної роботи є економічний механізм залучення зовнішніх фінансів в економіку України
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які взаємопов’язані та використовуються у загальній логіці аналізу, а саме: наукової абстракції; індукції; системний; класифікаційно-аналітичний; порівняння та синтезу; групування та порівняння статистичних даних; формально-логічний; графічний.
Інформаційною базою дослідження стала науково-монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних спеціалізованих виданнях, законодавчі акти та нормативні документи України й Європейського Союзу, статистичні дані Державного комітету статистики, звіти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, статистичні дані Люксембурзької та Лондонської фондових бірж, Міжнародної асоціації ринку облігацій, результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних наукових центрів, фінансово-інформаційні інтернет-портали.
Магістр