Фінансова складова ризикового середовища міжнародного бізнесу в умовах кризи (ID:1147874)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Характерними рисами та особливостями сучасного етапу розвитку світового господарства є посилення процесів інтернаціоналізації, транснаціоналізації виробництва і капіталу, глобалізація світової економіки, інтенсивний розвиток інтеграційних процесів у різних її сегментах і сферах. Інтеграція та інтернаціоналізація господарського життя визначають напрями і пріоритети розвитку глобальної економіки ХХІ століття, формують стратегічні інтереси різних країн та їх об’єднань. Разом з тим, процеси фінансової глобалізації світової економіки викликають виникнення глобальних фінансових криз, які у свою чергу створюють фінансові ризики функціонування міжнародного бізнесу. Останньою та найбільш масштабною глобальною фінансової кризою, яка значно збільшила ризики міжнародного бізнесу та призвела до банкрутства багатьох транснаціональних компаній – особливо фінансового сектору, стала глобальна фінансова криза 2008-2009 років. Глобальна фінансова криза почалася з іпотечної кризи у США ще у 2006 року. Головною її причиною було зростання обсягів неповернених житлових кредитів ненадійними позичальниками. Криза стала помітною і почала набирати міжнародних масштабів навесні 2007 року, коли New Century Financial Corporation, найбільша іпотечна компанія США пішла із Нью-Йоркської фондової біржі у результаті заборони, накладеною на торги її акціями. Компанія перестала видавати кредити, і крім того, виявилися неспроможною виплачувати заборгованість кредиторам. І хоча доля кредитів, виданих ненадійним позичальникам, була незначною у загальній масі іпотечних кредитів, це спричинило паніку на ринку житла. Іпотечні банкрутства добралися і до надійних позичальників. На хвилі банкрутств американських агенцій із іпотечного перекредитування ненадійних позичальників, інші кредитні організації перестали видавати іпотечні позики навіть позичальникам із хорошим кредитним рейтингом, хто не мав підтвердженого офіційного доходу, або початкового внеску. Протягом наступних кількох місяців зазнали збитків або збанкрутували десятки компаній. Надзвичайно щільна і переплетена взаємопов’язаність фінансових установ на ринку призвела до того, що криза, яка мала б стосуватися лише кредитних установ, що працюють на ринку високоризикованих позичок, вплинула спочатку на американську фінансову систему, а потім і на загальносвітову. Під час стрімкого зростання ринку високоризикованих позик, банки, які до цього працювали лише з надійними позичальникам, почали вкладати свої активи у компанії, що працювали на вищезазначеному ринку. Фактично, більшість найбільших американських та світових банків (Merrill Lynch, Citigroup, Bank of America, UBS, Barclays, HSBC, Northern Rock, BNP Paribas, Deutsche Bank, JPMorgan) тривалий час кредитували та мали у власності акції компаній, що працювали на ринку високоризикованих кредитів. Відповідно, банкрутство цих компаній призвело до того, що банки були змушені списувати заборгованості. Так, наприклад, банк Merrill Lynch заявив про списання 15 млрд. дол.. заборгованості, Citygroup – 18 млрд.дол., а швейцарський банк UBS – про рекордну суму в 37 млрд. дол.. заборгованості (18,4 млрд. у 2007 році та 19 млрд. у 2008). Іпотечна криза в США спровокувала іпотечні кризи в Європі та країнах Азії, де мали місце схожі схеми кредитування. При чому, кризи зачепили як високорозвинені країни, на зразок Великобританії, Іспанії, Японії, так і країни що розвиваються, на зразок Казахстану. Відповідно, збитки почали зазнавати не лише банки світового масштабу, а й локальні банки. За оцінками експертів інвестиційного банку Goldman Sachs, фінансові установи всього світу зазнали за 2 роки кризи 1,2 трлн. дол.. збитків, при цьому тільки американські установи зазнали збитків на суму 460 млрд. дол. Такі значні збитки призвели до обвалу фондових ринків світу. За 2007 рік цінні папери на світовому фондовому ринку подешевшали на 5 трлн. доларів США. В результаті, інвестори переключили свою увагу з фондового ринку на товарний ринок, що призвело до зростання цін на нафту та золото. Це в свою чергу спровокувало зростання загальносвітової інфляції та зменшення темпів росту світової економіки. Таким чином, остання глобальна фінансова криза значно підвищила фінансові ризики діяльності міжнародного бізнесу. Сучасні проблеми і тенденції розвитку глобалізаційних процесів, формування фінансових ризиків міжнародного бізнесу на макрорівні досліджуються різними науковими школами. Свій внесок у розробку фундаментального підходу до виявлення проблем, які виникають із поглибленням глобалізації, зробили всесвітньо відомі вчені й практики М.Алле, Д.Гелд, П.Герст, Е.Мак-Грю, Г.-П.Мартін, Дж.Сорос, Дж.Стігліц, Г.Томсон, Х.Шуманн. Роботи цих авторів об’єднує системність і міждисциплінарний підхід до розгляду глобалізації, а також критичне ставлення до наслідків даного процесу для національних економік і світового господарства в цілому. Напрацювання вказаних авторів були доповнені емпіричними дослідженнями, серед яких варто відзначити роботи іноземних, у тому числі російських, авторів В.Аванесяна, Т.М.Андерсена, Г.Аніліоніса, Г.Геск’юєре, Т.Джрбашяна, А.Єгіазаряна, Н.Зотової, Г.Колодко, С.Переслегіна, Т.Т.Хербертсона, Н.Ютанова та інших. Сучасна база знань про особливості функціонування національних фінансових систем в умовах глобалізації сформувалася завдяки дослідженням С.Вальдес-Прієто, К.Джордана, Й.Дріссена, Г.Імпавідо, С.Классена, Л.Лавена, Д.-К.Лі, Д.Маджононі, А.Р.Мусалема, С.Томас, П.Хонохана, Д.Хансона, А.Шах, А.Ші та інших. Окрім того, значний внесок у розв’язання проблем розвитку фінансових систем країн світу в розрізі особливостей та протиріч сучасних глобалізаційних процесів зробили експерти Організації економічного співробітництва й розвитку, журналу “Foreign policy”, консультаційної фірми A.T.Kearney, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського центрального банку (роботи Б.Боссона, В.Віланда, А.Вільмана, Д.Віттаса, Т.К.Гласснера, Ж.М.Гонсалез-Парамо, А.Естради, Г.Коєнена). Серед наукових праць, присвячених глобалізації економічного розвитку, інтеграції України у світовий економічний та фінансовий простір, слід виділити дослідження таких вітчизняних науковців, як З.Адаманової, Г.Аніловської, Л.Антонюк, О.Білоруса, А.Гальчинського, В.Геєця, Б.Губського, І.Каленюк, Ю.Козака, А.Кредісова, Д.Лук’яненко, З.Луцишин, Ю.Макогона, О.Мозгового, В.Новицького, Є.Панченко, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, В.Рокочої, Л.Руденко-Сударєвої, С.Сіденко, А.Філіпенко, Т.Циганкової, В.Чужикова, О.Швиданенко, В.Шевчука, І.Школи та інші. Разом з тим існує об’єктивна необхідність подальших досліджень щодо ефективного виявлення та попередження глобальних фінансових криз з метою зменшення фінансових ризиків міжнародного бізнесу. Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів фінансової складової ризикового середовища міжнародного бізнесу в умовах кризи. Для досягнення зазначеної мети в дипломній роботі необхідно вирішити наступні завдання: - розглянути сутність фінансових ризиків у міжнародному бізнесі; - дослідити структуру сучасної світової фінансової системи; - розглянути сутність систематичного ризику у діяльності фінансового сектору, як головного чиннику ризикового середовища; - провести аналіз сучасного стану фінансових ризиків банківського сектору міжнародної фінансової системи; - здійснити оцінку фінансових ризиків світової валютної системи; - провести дослідження сучасного стану фінансових ризиків в інвестиційній сфері світової фінансової системи; - розглянути шляхи зменшення фінансових ризиків банківської діяльності на міжнародному рівні; - вивчити можливості запобігання поширенню фінансових ризиків функціонування світової валютної системи; - запропонувати напрямки вдосконалення управління фінансовими ризиками в інвестиційній сфері в Україні. Об’єктом дослідження в дипломній роботі є фінансова складова ризикового середовища міжнародного бізнесу в умовах кризи. Предметом дослідження дипломної роботи є особливості трансформації ризикового фінансового середовища для ведення міжнародного бізнесу в умовах кризи на макрорівні, дослідження напрямків зменшення ризиків функціонування світової фінансової системи з метою попередження глобальних фінансових криз. Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, міжнародні та національні нормативно-правові документи, об’єктивні закони економіки й діалектики. У процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано методи емпіричного та теоретичного дослідження, а також методи, використовувані на емпіричному й теоретичному рівнях, зокрема: абстрагування, аналізу та синтезу; вимірювання; системного узагальнення; статистичного аналізу. Інформаційною базою дослідження стали Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, фактологічна інформація державних органів влади, широке коло вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, експертні оцінки, результати наукових досліджень Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, аналітичні й інформаційні матеріали Ради Європи, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського центрального банку, ряду міжнародних асоціацій, дослідницьких і рейтингових агенцій, аналітичні доповіді на електронних носіях, Інтернет-ресурси.