Кон’юнктура світового ринку нафти (ID:1147894)

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Світовий паливно-енергетичний комплекс займає винятково важливе місце в міжнародній економіці. Досить відзначити, що сукупна, чиста частка енергетичної продукції в структурі світового ВВП у даний час у середньому оцінюється в 10-12%, чи приблизно в 1,8 тис. дол. у рік у розрахунку на душу населення. При цьому темпи росту енергетичного споживання починаючи з початку 80-х рр. практично цілком збіглися з аналогічними показниками приросту світового ВВП. У цьому зв'язку доступність енергоресурсів і ефективність їхнього використання є стратегічною основою національної безпеки будь-якої країни. Основними джерелами енергії на сьогодні є геологічні паливно-енергетичні ресурси: нафта, вугілля, газ, пальні сланці, торф, уран і т.д. На їхню частку приходиться до 93% виробленої у світі енергії. 7% відшкодовуються використанням поновлюваних джерел енергії, тобто води, сонця, вітру, біомаси й іншої геотерміки. Очевидно, що в цих умовах розвиток світової енергетики, його динаміка і кон'юнктура значною мірою залежить від ступеня освоєння людством геологічних паливно-енергетичних ресурсів. Нафта є домінуючим енергоресурсом у світовій енергетичній системі і її частка в сумарному енергоспоживанні складає близько 38-40%, а в ряді країн цей показник перевищує 60%. Нафта і нафтопродукти традиційно використовуються в якості моторного і котельно-пічного палива, а також як сировина і напівфабрикат для хімічної промисловості. В даний час світові доведені запаси нафти, які виявлені більш ніж у 90 країнах, оцінюються приблизно в 343,0 млрд. тонн. При цьому близько 85% цього обсягу було розвідано в післявоєнні роки, в основному за рахунок відкриття і розробки великих і унікальних родовищ вуглеводів Близькосхідного регіону, розташованих у сприятливих геологічних і географічних умовах. Основні ресурси нафти зосереджені в регіоні Перської затоки, де на сукупну долю аравійських монархій приходиться більш 64% офіційних світових запасів вуглеводневої сировини. У той же час у країнах Північної Америки доведені запаси нафти складають 8%, Центральної і Південної Америки - 9%, в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 4%, у Європі - 2%. Невідповідність розміщення нафти географії його споживання є одним з основних факторів інтенсивного розвитку світової торгівлі цим енергоносієм. Так, у даний час на світовому нафтовому ринку обертається близько 57% усього видобутку сирої нафти. При цьому попит на сировину формується, головним чином, у трьох головних регіональних ринках. Близько 30% світового видобутку нафти споживається в Північній Америці, майже 27% - у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (у тому числі в Японії - 8,1%, Китаї - 5,2%) і більш 22% - у Європі. Залежність розвинених країн від імпорту нафти складає в даний час 58-60% і має тенденцію до росту. По оцінках експертів, до 2010 р. вона може зрости до 65-68%. Уразливість у відношенні можливих перебоїв в енергопостачанні змушує ці країни вирішувати задачі по розширенню пошуково-розвідувальних робіт і нарощуванню стратегічних запасів, у першу чергу - за межами країн ОПЕК. Приріст запасів став все в більшому ступені забезпечуватися більш дрібними родовищами, розташованими в складних геологічних і суворих природних умовах, причому у вилучених від ринків збуту районах - тобто більш дорогою нафтою. Так, останнім часом почалося активне освоєння запасів і її видобутку в акваторіях, у тому числі в глибоководних зонах шельфу Південної Атлантики, Мексиканської затоки і Північної Атлантики, шельфу Аляски, Північного моря (включаючи більш північні широти), а також Індійського океану і Перської затоки. Значними розвіданими запасами нафти й особливо перспективами їхнього освоєння розташовують Прикаспійські держави - Казахстан, Азербайджан і Туркменістан. По оцінках фахівців, до початку 2008 р. у цих країнах запаси нафти були збільшені на 24,8%, а видобуток на 12,9% до рівня 1991 р. В цих умовах актуальним є проведення дослідження впливу ОПЕК на систему світогосподарських зв’язків, як організації, що здійснює визначальний вплив на світовий ринок нафти. Проблемами формування концептуальних засад стратегічного розвитку ринків нафти, а також проблемами оцінки їх ефективності займались й займаються багато провідних учених України. Серед них слід назвати Є. Бойка, В. Бурлаки, О. Вентцель, В. Геєця, Б. Гнеденка, М. Долішнього, В. Кобу, І. Лукінова, І. Ляшенка, В. Михалевича, С. Наконечного, В. Черняка, А. Чухно та багатьох інших учених. Мета та завдання дослідження. Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів формування та розвитку кон’юнктури світового ринку нафти. Для досягнення зазначеної мети в дипломній роботі необхідно вирішити наступні завдання: - провести ретроспективне дослідження розвитку світового ринку нафти; - надати характеристику міжнародних організацій, які впливають на кон’юнктуру світового ринку нафти; - розглянути особливості ціноутворення на світовому ринку нафти; - провести аналіз попиту на світовому ринку нафти; - здійснити оцінку пропозиції на світовому ринку нафти; - провести дослідження основних факторів формування кон’юнктури світового ринку нафти; - дослідити фактори та прогнози розвитку кон’юнктури світового ринку нафти; - розглянути перспективи розвитку діяльності України на світовому ринку нафти. Предметом дослідження в дипломній роботі є особливості формування основних складових кон’юнктури світового ринку нафти та напрямки її розвитку. Об’єктом дослідження дипломної роботи є світовий ринок нафти. Методи дослідження базуються на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях економічної теорії та статистичної науки. У процесі дослідження для вирішення поставлених задач використано такі загальнонаукові методи пізнання: діалектичний, системного аналізу, спостереження, порівняння, узагальнення, моделювання; а також статистичні методи, необхідність застосування яких визначена метою та завданнями дослідження: табличний, графічний, індексний, вивчення динаміки, тенденцій розвитку та прогнозування, розрахунок узагальнюючих статистичних показників (середні величини, показники варіації тощо). Інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних та закордонних економістів з питань розвитку та функціонування світового ринку нафти, інформаційно-аналітичні матеріали спеціалізованих агенцій та аналітичних центрів, статистичні дані міжнародних організацій (ОПЕК, Міжнародне енергетичне агентство, Світовий банк та ін.) щодо нафтового ринку, опубліковані в періодичних та спеціальних виданнях, а також розміщені в мережі Інтернет.